Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Ne porte pas envie aux hommes méchants, et ne désire pas d’être avec eux;
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Parce que leur âme médite des rapines, et que leurs lèvres parlent fraudes.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
C’est par la sagesse que se bâtira une maison, et par la prudence qu’elle s’affermira.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Par la science, les celliers se rempliront de toute sorte de biens précieux et très beaux.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
L’homme sage est puissant, et l’homme instruit est robuste et vigoureux.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Parce que c’est avec réflexion que s’entreprend une guerre; et que le salut sera où il y a beaucoup de conseils.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Bien élevée est pour l’insensé la sagesse à la porte de la ville, il n’ouvrira pas la bouche.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Celui qui pense à faire le mal sera appelé insensé.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
La pensée de l’insensé est péché; et c’est l’abomination des hommes, que le médisant.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Si, fatigué au jour de l’angoisse, tu désespères, ta force sera diminuée.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Arrache au péril ceux qui sont conduits à la mort, et, ceux que l’on traîne à la destruction, ne cesse pas de les délivrer.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Si tu dis: Les forces me manquent; celui qui observe le cœur le discerne lui-même, rien ne trompe le conservateur de ton âme; et il rendra à l’homme selon ses œuvres.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Mange, mon fils, le miel, parce qu’il est bon, et le rayon doux à ton gosier.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Telle est la doctrine de la sagesse à ton âme: quand tu l’auras trouvée, tu auras à tes derniers moments l’espérance et ton espérance ne périra pas.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Ne dresse pas d’embûches, et ne cherche pas l’impiété dans la maison du juste, et ne détruis pas son repos.
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Car le juste tombera sept fois et se relèvera; mais les impies seront abattus dans le malheur.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Lorsque ton ennemi sera tombé, ne Le réjouis pas: et qu’à sa ruine ton cœur n’exulte pas;
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
De peur que le Seigneur ne le voie, et que cela ne lui déplaise; et qu’il ne retire de lui sa colère.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Ne dispute pas avec les hommes très méchants; et ne porte pas envie aux impies;
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Parce qu’ils n’ont pas l’espérance des choses futures, les méchants, et que la lampe des impies s’éteindra.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Crains, mon fils, le Seigneur et le roi, et ne te lie pas avec les médisants;
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Parce que tout à coup s’élèvera leur perte, et la ruine de l’un et de l’autre, qui la connaît?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Voici aussi pour les sages: Faire acception de la personne dans le jugement n’est pas bon.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Quant à ceux qui disent à l’impie: Tu es juste; les peuples les maudiront et les tribus les détesteront.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Ceux qui le reprennent seront loués; et sur eux viendra la bénédiction.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Il baisera les lèvres, celui qui répond des paroles droites.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Prépare au dehors ton œuvre, et avec soin cultive ton champ; afin qu’ensuite tu bâtisses ta maison.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Ne sois pas témoin sans raison contre ton prochain; et ne séduis personne par tes lèvres.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Ne dis pas: Comme il m’a fait, ainsi je lui ferai: je rendrai à chacun selon son œuvre.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
J’ai passé dans le champ du paresseux, et par la vigne de l’insensé:
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
Et voilà que tout était rempli d’orties; et que les épines en avaient couvert la surface, et que la muraille de pierres était détruite.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Ce qu’ayant vu, je l’ai mis dans mon cœur, et par cet exemple je me suis instruit.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Tu dormiras un peu, dis-je, tu sommeilleras modérément, tu mettras faiblement les mains l’une dans l’autre, afin que tu reposes:
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
Et viendra à toi, comme un coureur, la détresse; et la mendicité, comme un homme armé.
