Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Älä kadehdi pahoja ihmisiä äläkä halua heidän seuraansa.
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Sillä heidän mielensä miettii väkivaltaa, ja turmiota haastavat heidän huulensa.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Viisaudella talo rakennetaan ja ymmärryksellä vahvaksi varustetaan.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Taidolla täytetään kammiot, kaikkea kallista ja ihanaa tavaraa täyteen.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Viisas mies on väkevä, ja taidon mies on voipa voimaltansa.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Neuvokkuudella näet on sinun käytävä sotaa, ja neuvonantajain runsaus tuo menestyksen.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Kovin on korkea hullulle viisaus, ei hän suutansa avaa portissa.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Jolla on pahanteko mielessä, sitä juonittelijaksi sanotaan.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Synti on hulluuden työ, ja pilkkaaja on ihmisille kauhistus.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Jos olet ollut veltto, joutuu ahtaana aikana voimasi ahtaalle.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Pelasta ne, joita kuolemaan viedään, pysäytä ne, jotka surmapaikalle hoippuvat.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Jos sanot: "Katso, emme tienneet siitä", niin ymmärtäähän asian sydänten tutkija; sinun sielusi vartioitsija sen tietää, ja hän kostaa ihmiselle hänen tekojensa mukaan.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Syö hunajaa, poikani, sillä se on hyvää, ja mesi on makeaa suussasi.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Samankaltaiseksi tunne viisaus sielullesi; jos sen löydät, on sinulla tulevaisuus, ja toivosi ei mene turhaan.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Älä väijy, jumalaton, vanhurskaan majaa, älä hävitä hänen leposijaansa.
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Sillä seitsemästi vanhurskas lankeaa ja nousee jälleen, mutta jumalattomat suistuvat onnettomuuteen.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Älä iloitse vihamiehesi langetessa, älköön sydämesi riemuitko hänen suistuessaan kumoon,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
ettei Herra, kun sen näkee, sitä pahana pitäisi, ja kääntäisi vihaansa pois hänestä.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Älä vihastu pahantekijäin tähden, älä kadehdi jumalattomia.
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Sillä ei ole pahalla tulevaisuutta; jumalattomien lamppu sammuu.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Pelkää, poikani, Herraa ja kuningasta, älä sekaannu kapinallisten seuraan.
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Sillä yhtäkkiä tulee heille onnettomuus, tuomio-kuka tietää milloin-toisille niinkuin toisillekin.
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Nämäkin ovat viisaitten sanoja. Ei ole hyvä tuomitessa henkilöön katsoa.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Joka sanoo syylliselle: "Sinä olet syytön", sitä kansat kiroavat, kansakunnat sadattelevat.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Mutta jotka oikein tuomitsevat, niiden käy hyvin, ja heille tulee onnen siunaus.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Se huulille suutelee, joka oikean vastauksen antaa.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Toimita tehtäväsi ulkona ja tee valmista pellollasi; sitten perusta itsellesi perhe.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Älä ole syyttä todistajana lähimmäistäsi vastaan, vai petätkö sinä huulillasi?
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Älä sano: "Niinkuin hän teki minulle, niin teen minä hänelle, minä kostan miehelle hänen tekojensa mukaan".
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Minä kuljin laiskurin pellon ohitse, mielettömän miehen viinitarhan vieritse.
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
Ja katso: se kasvoi yltänsä polttiaisia; sen pinta oli nokkosten peitossa ja sen kiviaita luhistunut.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Minä katselin ja painoin mieleeni, havaitsin ja otin opikseni:
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Nuku vielä vähän, torku vähän, makaa vähän ristissä käsin,
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
niin köyhyys käy päällesi niinkuin rosvo ja puute niinkuin asestettu mies.
