Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Be not thou envious of wicked men, And desire not to be with them!
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
For their heart studieth destruction, And their lips speak mischief.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Through wisdom is a house builded, And by understanding is it established;
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Yea, by knowledge are the chambers filled With all precious and goodly substance.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
The wise man is strong; Yea, the man of understanding establisheth his strength.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
For by wise counsel shalt thou make war, And by the multitude of counsellors cometh success.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Wisdom is too high for the fool; He openeth not his mouth at the gate.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
He that deviseth to do evil Shall be called mischief-master.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
The purpose of folly is sin; And a scoffer is an abomination to men.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
If thy spirit faint in the day of adversity, Faint will be thy strength.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Deliver thou those who are dragged to death, And those who totter to the slaughter, —O keep them back!
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
If thou sayst, “Behold, we knew it not!” Doth not he that weigheth the heart observe it? Yea, he that keepeth thy soul knoweth it. And he will render to every man according to his works.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Eat honey, my son, for it is good, And the honeycomb, which is sweet to thy taste;
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
So learn thou wisdom for thy soul! When thou hast found it, there shall be a reward, And thy expectation shall not be cut off.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Plot not, O wicked man! against the habitation of the righteous; Spoil not his resting-place!
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
For though the righteous fall seven times, yet shall he rise up again; But the wicked shall fall into mischief.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Rejoice not when thine enemy falleth, And let not thy heart be glad when he stumbleth;
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Lest the LORD see, and it displease him, And he turn away his anger from him.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Fret not thyself on account of evil men, Neither be thou envious of the wicked;
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
For there shall be no posterity to the evil man; The lamp of the wicked shall be put out.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
My son, fear thou the LORD and the king; And mingle not with them that are given to change!
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
For their calamity shall rise up suddenly, And their ruin, coming from them both, in a moment.
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
These also are words of the wise. It is not good to have respect of persons in judgment.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
He that saith to the wicked, “Thou art righteous,” Him shall the people curse; Nations shall abhor him.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
But it shall be well with them that punish him, And the blessing of prosperity shall come upon them.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
He that giveth a right answer Kisseth the lips.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Arrange thy work without, And prepare it in thy field: Afterwards thou mayst build thy house.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Be not a witness without cause against thy neighbor, And deceive not with thy lips.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Say not, “As he hath done to me, So will I do to him; I will render to the man according to his doings.”
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
I passed by the field of the slothful, And by the vineyard of the man void of understanding,
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
And, lo! it was all overgrown with thorns, And the face thereof was covered with nettles, And the stone wall thereof was broken down.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Then I saw, and considered it well; I looked upon it. and received instruction.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
“A little sleep, a little slumber! A little folding of the hands to rest!”
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
So shall poverty come upon thee like a highwayman; Yea, want like an armed man.
