Приповісті 24
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Seek not to be like evil men, neither desire to be with them:
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Because their mind studieth robberies, and their lips speak deceits.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
By wisdom the house shall be built, and by prudence it shall be strengthened.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
By instruction the storerooms shall be filled with all precious and most beautiful wealth.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
A wise man is strong: and a knowing man, stout and valiant.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Because war is managed by due ordering: and there shall be safety where there are many counsels.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Wisdom is too high for a fool, in the gate he shall not open his mouth.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
He that deviseth to do evils, shall be called a fool.
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
The thought of a fool is sin: and the detracter is the abomination of men.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
If thou lose hope being weary in the day of distress, thy strength shall be diminished.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Deliver them that are led to death: and those that are drawn to death forbear not to deliver.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
If thou say: I have not strength enough: he that seeth into the heart, he understandeth, and nothing deceiveth the keeper of thy soul, and he shall render to a man according to his works.
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Fat honey, my son, because it is good, and the honeycomb most sweet to thy throat:
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
So also is the doctrine of wisdom to thy soul: which when thou hast found, thou shalt have hope in the end, and thy hope shall not perish.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Lie not in wait, nor seek after wickedness in the house of the just, nor spoil his rest.
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
For a just mall shall fall seven times and shall rise again: but the wicked shall fall down into evil.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
When thy enemy shall fall, be not glad, and in his ruin let not thy heart rejoice:
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Lest the Lord see, and it displease him, and he turn away his wrath from him.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Contend not with the wicked, nor seek to be like the ungodly:
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
For evil men have no hope of things to come, and the lamp of the wicked shall be put out.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
My son, fear the Lord and the king: and have nothing to do with detracters.
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
For their destruction shall rise suddenly: and who knoweth the ruin of both?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
These things also to the wise: It is not good to have respect to persons in judgment.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
They that say to the wicked man: Thou art just: shall be cursed by the people, and the tribes shall abhor them.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
They that rebuke him, shall be praised: and a blessing shall come upon them.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
He shall kiss the lips, who answereth right words.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Prepare thy work without, and diligently till thy ground: that afterward thou mayst build thy house.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Be not witness without cause against thy neighbour: and deceive not any man with thy lips.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Say not: I will do to him as he hath done to me: I will render to every one according to his work.
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
I passed by the field of the slothful man, and by the vineyard of the foolish man:
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
And behold it was all filled with nettles, and thorns had covered the face thereof, and the stone wall was broken down.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Which when I had seen, I laid it up in my heart, and by the example I received instruction.
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Thou wilt sleep a little, said I, thou wilt slumber a little, thou wilt fold thy hands a little to rest:
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
And poverty shall come to thee as a runner, and beggary as an armed man.
