< Приповісті 24 >
1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Pis adamlara qibtə etmə, Onlara qoşulmaq istəmə.
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Çünki ürəklərində zalımlığı fikirləşər, Dilləri qəddarlıqdan danışar.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Ev hikmətlə tikilər, Dərrakə ilə möhkəmlənər.
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Mənzillər bilik vasitəsilə, Hər cür dəyərli, yaxşı şeylərlə dolar.
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Hikmətli kişi qüvvətli olar, Bilikli adam öz gücünü artırar.
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Düzgün məsləhətlə müharibə edə bilərsən, Doğru nəsihət verən çoxdursa, qələbəyə çatarsan.
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Səfeh üçün hikmət əlçatmazdır, Darvazada susub ağzını açmır.
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
Şər quran fitnəkar adlanar,
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
Səfehin pis əməlləri günah sayılar, Rişxəndçilər insanlarda ikrah yaradar.
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
Dar gündə taqətdən düşsən, Necə də zəif adamsan!
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Ölümə aparılanları qurtar, Qırğın təhlükəsi altında olanları geri çək.
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Desən ki, bax bundan xəbərim yox idi, Ürəkləri yoxlayan bunu görməzmi? Canını qoruyan bunu bilməzmi? İnsan əməlinə görə Ondan əvəz almazmı?
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Oğlum, bal ye, xeyri var, Şanı balının şirin dadı damağında qalar.
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Bil ki, hikmət də canın üçün belə olar, Onu tapsan, nəticəsi də var, Ümidin boşa çıxmaz.
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Ey şər insan, salehin yurdu üçün pusqu qurma, Onun evini soyma.
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Saleh yeddi dəfə yıxılsa belə, yenə qalxar, Şər insan büdrəsə, bəlaya düçar olar.
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Düşməninin yıxılmasına sevinmə, Onun büdrəməsinə görə ürəyin fərəhlənməsin.
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Yoxsa Rəbb görər, bundan xoşu gəlməz, Düşmənin üzərindən qəzəbini götürər.
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Pislik edənlərə görə qəzəblənmə, Şər insanlara qibtə etmə,
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Çünki pis insanın axırı yoxdur, Şər adamın çırağı sönər.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Oğlum, Rəbdən və padşahdan qorx, Xəyanətkarlarla yoldaş olmaqdan çəkin.
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Onların bəlası qəfildən gəlir. Hər ikisinin verəcəyi cəzanı kim bilir?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Bu sözləri də hikmətlilər deyib: Məhkəmədə tərəfkeşlik etmək yaxşı deyil.
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Pis insana «sən salehsən» deyəni xalqlar qınayar, Ümmətlər lənət yağdırar.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
Amma onu danlayanlar xeyir tapar, Başlarından bol bərəkət yağar.
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
İnsana doğru cavab verən Sanki onun üzündən öpər.
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Əvvəlcə çöldəki işini qurtar, Zəmi sal, sonra evini tik.
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Qonşunun əleyhinə haqsız şahidlik etmə, Qoy dilindən yalan söz çıxmasın.
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Demə: «Mənə etdiyini mən də ona edəcəyəm, Onun əməlinin əvəzini verəcəyəm».
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Tənbəlin zəmisindən, Qanmazın üzümlüyündən keçdim.
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
Gördüm hər yanı tikan basıb, Gicitkən bürüyüb, daşı-divarı uçub.
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Baxaraq ona diqqət yetirdim, Bundan ibrət götürdüm:
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Bir az da uzanıb yuxuya dalsan, Əl-qolunu uzadaraq yatsan,
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
Yoxsulluq üstünə soyğunçu kimi, Ehtiyac üstünə quldur kimi hücum çəkər.