Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Katta erbab bilen hemdastixan bolsang, Aldingdiki kim ikenlikini obdan oylan.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Ishtiying yaman bolsa, Gélinggha pichaq tenglep turghandek özüngni tart.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Uning nazunémetlirini tama qilma, Ular adem aldaydighan tamaqlardur.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Bay bolimen dep özüngni upratma; Özüngning zéhningni bu ishqa qaratma.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
[Bayliqlargha] köz tikishing bilenla, ular yoq bolidu; Pul-mal derweqe özige qanat yasap, Xuddi bürküttek asman’gha uchup kéter.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Ach közning nénini yéme, Uning ésil nazunémetlirini tama qilma;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Chünki uning köngli qandaq bolghandek, özimu shundaq. U aghzida: — Qéni, alsila, ichsile! — désimu, Biraq könglide séni oylighini yoq.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Yégen bir yutum taamnimu qusuwétisen, Uninggha qilghan chirayliq sözliringmu bikargha ketken bolidu.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Exmeqqe yol körsitip salma, Chünki u eqil sözliringni közge ilmas.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Qedimde békitken yerning pasil tashlirini yötkime, Yétimlarning étizlirighimu ayagh basma;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Chünki ularning Hemjemet-Qutquzghuchisi intayin küchlüktur; U Özi ular üchün üstüngdin dewa qilar.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Nesihetke köngül qoy, Ilim-bilimlerge qulaq sal.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Balanggha terbiye bérishtin érinme; Eger tayaq bilen ursang, u ölüp ketmeydu;
Sen uni tayaq bilen ursang, Belkim uni tehtisaradin qutquziwalisen. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
I oghlum, dana bolsang, Méning qelbim qanche xush bolar idi!
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Aghzingda orunluq sözler bolsa, ich-ichimdin shadlinimen.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Gunah sadir qilghuchilargha reshk qilma, Herdaim Perwerdigardin eyminishte turghin;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Shundaq qilghiningda jezmen köridighan yaxshi kününg bolidu, Arzu-ümiding bikargha ketmes.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
I oghlum, sözümge qulaq sélip dana bol, Qelbingni [Xudaning] yoligha bashlighin.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Meyxorlargha arilashma, Nepsi yaman göshxorlar bilen bardi-keldi qilma;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Chünki haraqkesh bilen nepsi yaman axirida yoqsulluqta qalar, Gheplet uyqusigha patqanlargha jende kiyimni kiygüzer.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Séni tapqan atangning sözini angla, Anang qérighanda uninggha hörmetsizlik qilma.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Heqiqetni sétiwal, Uni hergiz sétiwetme. Danaliq, terbiye we yorutulushnimu al.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Heqqaniy balining atisi chong xushalliq tapar; Dana oghulni tapqan atisi uningdin xursen bolar.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Ata-anangni söyündürüp, Séni tughqan anangni xush qil.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
I oghlum, qelbingni manga tapshur; Közliringmu hayatliq yollirimgha tikilsun!
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Chünki pahishe ayal chongqur oridur, Buzuq yat ayal tar zindandur;
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Ular qaraqchidek möküwélip, Insaniyet arisidiki wapasizlarni köpeyter.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Kimde azab bar? Kimde derd-elem? Kim jédel ichide qalar? Kim nale-peryad kötürer? Kim sewebsiz yarilinar? Kimning közi qizirip kéter?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Del sharab üstide uzun olturghan, Ebjesh sharabtin tétishqa aldirighan meyxorlar!
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Sharabning ajayib qizilliqigha, uning jamdiki julaliqigha, Kishining gélidin shundaq siliq ötkenlikige meptun bolup qalma!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Axirida u zeherlik yilandek chéqiwalidu, Oq yilandek neshtirini sanjiydu.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Köz aldingda ghelite menziriler körünidu, Aghzingdin qalaymiqan sözler chiqidu.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Xuddi déngiz-okyanlarda leylep qalghandek, Yelkenlik kémining moma yaghichi üstide yatqandek bolisen.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Sen choqum: — Birsi méni urdi, lékin men yarilanmidim! Birsi méni tayaq bilen urdi, biraq aghriqini sezmidim!» — deysen. Biraq sen yene: «Hoshumgha kelsemla, men yenila sharabni izdeymen! — deysen.
