Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
CUANDO te sentares á comer con algún señor, considera bien lo que estuviere delante de ti;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Y pon cuchillo á tu garganta, si tienes gran apetito.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
No codicies sus manjares delicados, porque es pan engañoso.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
No trabajes por ser rico; pon coto á tu prudencia.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
¿Has de poner tus ojos en las riquezas, siendo ningunas? porque hacerse han alas, como alas de águila, y volarán al cielo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
No comas pan de [hombre de] mal ojo, ni codicies sus manjares:
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Porque cual es su pensamiento en su alma, tal es él. Come y bebe, te dirá; mas su corazón no está contigo.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Vomitarás la parte que tú comiste, y perderás tus suaves palabras.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
No hables á oídos del necio; porque menospreciará la prudencia de tus razones.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
No traspases el término antiguo, ni entres en la heredad de los huérfanos:
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Porque el defensor de ellos es el Fuerte, el cual juzgará la causa de ellos contra ti.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Aplica tu corazón á la enseñanza, y tus oídos á las palabras de sabiduría.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
No rehuses la corrección del muchacho: [porque] si lo hirieres con vara, no morirá.
Tú lo herirás con vara, y librarás su alma del infierno. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Hijo mío, si tu corazón fuere sabio, también á mí se me alegrará el corazón;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Mis entrañas también se alegrarán, cuando tus labios hablaren cosas rectas.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
No tenga tu corazón envidia de los pecadores, antes [persevera] en el temor de Jehová todo tiempo:
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Porque ciertamente hay fin, y tu esperanza no será cortada.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Oye tú, hijo mío, y sé sabio, y endereza tu corazón al camino.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
No estés con los bebedores de vino, ni con los comedores de carne:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Porque el bebedor y el comilón empobrecerán: y el sueño hará vestir vestidos rotos.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Oye á tu padre, á aquel que te engendró; y cuando tu madre envejeciere, no la menosprecies.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Compra la verdad, y no la vendas; la sabiduría, la enseñanza, y la inteligencia.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Mucho se alegrará el padre del justo: y el que engendró sabio se gozará con él.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Alégrense tu padre y tu madre, y gócese la que te engendró.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Dame, hijo mío, tu corazón, y miren tus ojos por mis caminos.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Porque sima profunda es la ramera, y pozo angosto la extraña.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
También ella, como robador, acecha, y multiplica entre los hombres los prevaricadores.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
¿Para quién será el ay? ¿para quién el ay? ¿para quién las rencillas? ¿para quién las quejas? ¿para quién las heridas en balde? ¿para quién lo amoratado de los ojos?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Para los que se detienen mucho en el vino, para los que van buscando la mistura.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
No mires al vino cuando rojea, cuando resplandece su color en el vaso: éntrase suavemente;
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
[Mas] al fin como serpiente morderá, y como basilisco dará dolor:
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Tus ojos mirarán las extrañas, y tu corazón hablará perversidades.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Y serás como el que yace en medio de la mar, ó como el que está en la punta de un mastelero.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
[Y dirás]: Hiriéronme, mas no me dolió; azotáronme, mas no lo sentí; cuando despertare, aun lo tornaré á buscar.
