Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Cuando te asentares a comer con algún señor, considera bien lo que estuviere delante de ti:
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Y pon cuchillo a tu garganta, si tienes grande apetito.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
No codicies sus manjares delicados; porque es pan engañoso.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
No trabajes para ser rico: déjate de tu cuidado.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
¿Has de poner tus ojos en las riquezas, siendo ningunas? porque hacerse han alas, como alas de águila; y volarán al cielo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
No comas pan de hombre de mal ojo; ni codicies sus manjares.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Porque cual es su pensamiento en su alma, tal es él. Decirte ha, come, y bebe: mas su corazón no está contigo.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
¿Comiste tu parte? vomitarlo has; y perdiste tus suaves palabras.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
No hables en las orejas del insensato; porque menospreciará la prudencia de tus razones.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
No traspases el término antiguo, ni entres en la heredad de los huérfanos:
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Porque el defensor de ellos es el Fuerte: el cual juzgará la causa de ellos contra ti.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Aplica al castigo tu corazón; y tus orejas a las hablas de sabiduría.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
No detengas el castigo del muchacho; porque si le hirieres con vara, no morirá.
Tú le herirás con vara, y librarás su alma del infierno. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Hijo mío, si sabio fuere tu corazón, también a mí se me alegrará el corazón.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Mis entrañas también se alegrarán, cuando tus labios hablaren cosas rectas.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
No tenga envidia de los pecadores tu corazón: antes persevera en el temor de Jehová todo tiempo:
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Porque ciertamente hay fin; y tu esperanza no será cortada.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Oye tú, hijo mío, y sé sabio, y endereza al camino tu corazón.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
No estés con los bebedores de vino, ni con los comedores de carne:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Porque el bebedor y el comilón empobrecerán; y el sueño hará vestir vestidos rotos.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Oye a tu padre, a aquel que te engendró; y cuando tu madre envejeciere, no la menosprecies.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Compra la verdad, y no la vendas: la sabiduría, el enseñamiento, y la inteligencia.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Alegrando se alegrará el padre del justo; y el que engendró sabio, se regocijará con él.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Alégrese tu padre y tu madre, y regocíjese la que te engendró.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Dáme, hijo mío, tu corazón, y miren tus ojos por mis caminos:
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Porque sima profunda es la ramera, y pozo angosto la extraña.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
También ella, como robador, asecha; y multiplica entre los hombres los prevaricadores.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
¿Para quién será el ay? ¿para quién el ay? ¿para quién las rencillas? ¿para quién las quejas? ¿para quién las heridas de balde? ¿para quién los cardenales de los ojos?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Para los que se detienen junto al vino; para los que van buscando la mistura.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
No mires al vino como es bermejo, como resplandezca su color en el vaso, como se entra suavemente.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
A su fin morderá como serpiente; y como basilisco dará dolor.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Tus ojos mirarán las extrañas; y tu corazón hablará perversidades.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Y serás como el que yace en medio de la mar; y como el que yace en cabo del mastelero.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Y dirás hiriéronme, mas no me dolió: azotáronme, mas no lo sentí: cuando despertaré, aun lo tornaré a buscar.
