Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Kana ukagara pakudya pamwe chete nomubati, nyatsocherechedza zviri pamberi pako,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
uise banga pahuro kana uri munhu wamadyo.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Usapanga zvokudya zvake zvinonaka nokuti zvokudya izvozvo zvinonyengera.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Usazvionza nokuda kuwana pfuma; iva nouchenjeri hunoita kuti uzvibate.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Kungoti tarisei papfuma, wanei yaenda, nokuti zvirokwazvo inomera mapapiro igobhururuka ichienda kudenga segondo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Usadya zvokudya zvomunhu anonyima, kana kupanga zvokudya zvake zvinonaka;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
nokuti munhu uya anongofunga chete mutengo wazvo. Anoti kwauri, “Idya ugonwa,” asi mumwoyo make asingadi.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Ucharutsa zvishoma izvozvo zvawadya, uye unenge watambisa mashoko ako nokumutenda.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Usataura nebenzi, nokuti richashora uchenjeri hwamashoko ako.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Usabvisa dombo romuganhu wakare kana kupinda paminda yenherera,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
nokuti Mudziviriri wavo ane simba; iye achavarwira pamhaka yavo newe.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Isa mwoyo wako kumurayiro nenzeve dzako kumashoko ezivo.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Usarega kuranga mwana; ukamuranga neshamhu, haafi.
Murange neshamhu ugoponesa mweya wake kubva parufu. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mwanakomana wangu, kana mwoyo wako wakachenjera, ipapo mwoyo wangu uchafara;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
mukatikati mangu muchapembera kana miromo yako ichitaura zvakarurama.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Usarega mwoyo wako uchichiva vatadzi, asi nguva dzose shingairira kutya Jehovha.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Zvirokwazvo ramangwana rako rine tariro, uye tariro yako haingaparadzwi.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Teerera, mwanakomana wangu, ugova nouchenjeri, uye uchengete mwoyo wako panzira yakarurama.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Usabatana navaya vanonwa waini zhinji, kunyange vaya vanokara nyama,
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
nokuti zvidhakwa nevane madyo vachava varombo, uye hope dzichavapfekedza mamvemve.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Teerera kuna baba vako, ivo vakakubereka, uye usazvidza mai vako kana vachinge vakwegura.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Tenga zvokwadi urege kuzoitengesa; uwane uchenjeri, kuzvibata nokunzwisisa.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Baba vomunhu akarurama vane mufaro mukuru; uyo ane mwanakomana akachenjera anofadzwa naye.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Baba vako namai vako ngavafare; mai vakakubereka ngavafare kwazvo!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Mwanakomana wangu, ndipe mwoyo wako uye meso ako ngaananʼanidze nzira dzangu,
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
nokuti chifeve igomba rakadzika, uye mukadzi asingazvibati itsime rakamanikana.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Segororo anohwandira, anowedzera vasina kutendeka pakati pavarume.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Ndiani ane nhamo? Ndiani akasuwa? Ndiani anokakavara? Ndiani anonyunyuta? Ndiani ane mavanga pasina mhaka? Ndiani ane meso akatsvuka?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Vaya vanogara pawaini, vanoenda kundoravira makate ewaini yakavhenganiswa.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Usatarisa waini kana yatsvuka, kana ichivaima iri mumukombe, kana ichidzika zvakanaka pakunwa!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Pakupedzisira inoruma senyoka uye ine uturu semvumbi.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Meso ako achaona zvisakamboonekwa uye pfungwa dzako dzichafunga zvakapesana.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Uchava souya akarara pamusoro pamafungu amakungwa, kana somunhu avete pamusoro pedanda rechikepe.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Uchati, “Vakandirova, asi handina kukuvara! Vakandirova asi handina kuzvinzwa! Ndichamuka rinhiko kuti ndigotsvakazve waini?”
