Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Gdy usiądziesz do posiłku z władcą, zważaj pilnie, co jest przed tobą;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
I przyłóż nóż do gardła, jeśli jesteś łakomy.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Nie pragnij jego przysmaków, bo to pokarm zwodniczy.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Nie zabiegaj o bogactwo, porzuć swoją mądrość.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Czy obrócisz swoje oczy na to, co jest niczym? Bo bogactwa robią sobie skrzydła i ulatują do nieba jak orzeł.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Nie jedz chleba człowieka, który ma złe oko, ani nie pożądaj jego przysmaków.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Bo jak myśli w swym sercu, taki [on jest]. Jedz i pij – mówi do ciebie, ale jego serce nie jest z tobą.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Kęs, który zjadłeś, zwrócisz i utracisz swoje wdzięczne słowa.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Nie mów do uszu głupca, bo wzgardzi mądrością twoich słów.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Nie przesuwaj dawnej granicy i nie wchodź na pole sierot.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Bo ich obrońca jest mocny, przeprowadzi ich sprawę przeciwko tobie.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Nakłoń swoje serce na pouczenie, a swe uszy na słowa rozumne.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Nie szczędź dziecku karcenia, [bo] jeśli je bijesz rózgą, nie umrze.
Będziesz je bił rózgą, a jego duszę ocalisz od piekła. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Synu mój, jeśli twoje serce będzie mądre, moje serce będzie się radowało, właśnie moje;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
I moje nerki będą się weselić, gdy twoje usta będą mówiły to, co jest prawe.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Niech twoje serce nie zazdrości grzesznikom, lecz każdego dnia [postępuj] w bojaźni PANA;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Bo koniec jest pewny i twoja nadzieja nie będzie zawiedziona.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Słuchaj, synu mój, i bądź mądry, i skieruj swoje serce na drogę.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Nie bywaj wśród pijaków ani wśród obżerających się mięsem;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Bo pijak i żarłok zubożeją, a ospały będzie chodził w łachmanach.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Słuchaj ojca, który cię spłodził, a nie gardź matką, gdy się zestarzeje.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Kupuj prawdę i nie sprzedawaj [jej]; [kupuj] mądrość, karność i rozum.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Ojciec sprawiedliwego będzie się wielce radował, a kto spłodzi mądrego, będzie się z niego cieszył.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Niech się weseli twój ojciec i matka i niech się raduje ta, która cię rodziła.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Synu mój, daj mi swoje serce, a niech twoje oczy strzegą moich dróg.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Bo nierządnica [jest] głębokim dołem, a cudza [kobieta jest] ciasną studnią.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Ona też czyha jak zbój i pomnaża przewrotnych wśród ludzi.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
U kogo biada? U kogo żal? U kogo kłótnie? U kogo szemranie? Kto ma rany bez powodu? Kto ma zaczerwienione oczy?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Ci, którzy przesiadują przy winie; ci, którzy idą szukać zmieszanego wina.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Nie patrz na wino, gdy się czerwieni; gdy wydaje łunę swą w kielichu, a samo się przesuwa.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Na koniec ugryzie jak wąż i ukąsi jak żmija;
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Twoje oczy będą patrzeć na cudze kobiety, a twoje serce będzie mówiło rzeczy przewrotne;
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
I będziesz jak ten, który leży na środku morza, i jak ten, który śpi na szczycie masztu;
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
[Powiesz]: Bili mnie, a nie bolało, uderzyli mnie, a [nic] nie czułem. Gdy się obudzę, znów go poszukam.
