Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Bw’otuulanga okulya n’omufuzi, weetegerezanga ebiri mu maaso go;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
era weegendereze bw’obanga omanyi ng’olulunkanira ebyokulya.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Tolulunkanira mmere ye ennungi, kubanga erimbalimba.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Teweemalangako mirembe ng’oyaayaanira obugagga; weefuge obeere mukkakkamu.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Eby’obugagga obikubako eriiso limu nga by’agenze dda, kubanga ddala bimera ebiwaawaatiro ne bibuuka mu bbanga ng’empungu.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Tolyanga mmere ya muntu mukodo, wadde okwegomba ebirungi by’alya.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Kubanga ye muntu abalirira ensimbi z’asaasaanyizza, n’akugamba nti, “Weeriire, weenywere,” naye ng’omutima gwe tegukusanyukira.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Akatono k’onooba olidde onookasesema, ebigambo byo ebirungi eby’okwebaza bibe bya bwereere.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Totegana kubuulirira musirusiru, kubanga ajja kunyooma ebigambo byo eby’amagezi.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Tojjululanga nsalo ey’edda, so toyingiriranga nnimiro za bamulekwa,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
kubanga abalwanirira w’amaanyi, alikuggulako omusango.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Ossangayo omwoyo eri okuyigirizibwa, n’amatu go eri ebigambo by’okutegeera.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Tolekangayo kukangavvula mwana, bw’omubonereza n’akaggo tekimutta.
Mubonerezenga n’akaggo, kiwonye emmeeme ye okufa. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mwana wange, bw’oba n’omutima ogw’amagezi, kinsanyusa.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Nnaajjaguzanga okuva ku ntobo y’omutima gwange, bw’onooyogeranga ebituufu.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Omutima gwo gulemenga okukwatirwa aboonoonyi obuggya, kyokka nyiikira okutya Mukama ebbanga lyonna.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Mazima ddala onoobanga n’essuubi mu biseera eby’omu maaso, n’essuubi lyo eryo teririggwaawo.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Mwana wange wulirizanga, obeerenga n’amagezi, okumenga omutima gwo mu kkubo ettuufu.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Teweegattanga ku abo abeekamirira omwenge, n’abalulunkanira ennyama:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Kubanga omutamiivu n’omuluvu baavuwala, n’okubongoota olutata kubambaza enziina.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Wulirizanga kitaawo eyakuzaala, so togayanga nnyoko ng’akaddiye.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Gula amazima so togatunda, ffuna amagezi, n’okuyigirizibwa n’okutegeera.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Kitaawe w’omutuukirivu alina essanyu lingi, n’oyo azaala omwana ow’amagezi amwenyumiririzaamu.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Leka kitaawo ne nnyoko basanyuke, omukazi eyakuzaala ajaguzenga.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Mwana wange mpa omutima gwo, n’amaaso go geekalirize amakubo gange,
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
kubanga omukazi omwenzi lukonko luwanvu, n’omukazi omubambaavu luzzi lufunda.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Ateega ng’omutemu, n’ayongera ku muwendo gw’abasajja abatali beesigwa eri bakazi baabwe.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Ani alina obuyinike? Ani alina ennaku? Ani alina ennyombo? Ani alina okwemulugunya? Ani alina ebiwundu eby’obwereere? Ani amyuse amaaso?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Abo abatava ku mwenge, nga bagenda baloza ku mwenge omutabule.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Totunuulira wayini ng’amyuse, bw’atemaganira mu ggiraasi ng’akka empolampola;
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
ku nkomerero aluma ng’omusota, wa busagwa ng’essalambwa.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Amaaso go galiraba ebyewuunyo, n’omutwe gwo ne gulowooza ebitategeerekeka.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Oliba ng’omuntu eyeebase wakati mu nnyanja, obanga oyo alengejjera waggulu ku mulongooti.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Olyogera nti, “Bankubye, naye sirumiddwa. Bankubye naye sirina kye mpuliddemu. Nnaazuukuka ddi, neeyongere okunywa?”
