Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
なんぢ侯たる者とともに坐して食ふときは 愼みて汝の前にある者の誰なるかを思へ
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
汝もし食を嗜む者ならば汝の喉に刀をあてよ
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
その珍饈を貪り食ふこと勿れ これ迷惑の食物なればなり
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
富を得んと思煩らふこと勿れ 自己の明哲を恃むこと勿れ
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
なんぢ虚しきに歸すべき者に目をとむるか 富はかならず自ら翅を生じて鷲のごとく天に飛さらん
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
惡目をする者の糧をくらふことなく その珍饈をむさぼりねがふことなかれ
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
そはその心に思ふごとくその人となりも亦しかればなり 彼なんぢに食へ飮めといふこといへどもその心は汝に眞実ならず
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
汝つひにその食へる物を吐出すにいたり 且その出し懇懃の言もむなしくならん
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
愚なる者の耳に語ること勿れ 彼なんぢが言の示す明哲を藐めん
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
古き地界を移すことなかれ 孤子の畑を侵すことなかれ
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
そはかれが贖者は強し 必ず汝に對らひて之が訴をのべん
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
汝の心を教に用ゐ 汝の耳を知識の言に傾けよ
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
子を懲すことを爲ざるなかれ 鞭をもて彼を打とも死ることあらじ
もし鞭をもて彼をうたばその霊魂を陰府より救ふことをえん (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
わが子よもし汝のこころ智からば我が心もまた歓び
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
もし汝の口唇ただしき事をいはば我が腎腸も喜ぶべし
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
なんぢ心に罪人をうらやむ勿れ ただ終日ヱホバを畏れよ
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
そは必ず應報ありて汝の望は廃らざればなり
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
わが子よ汝ききて智慧をえ かつ汝の心を道にかたぶけよ
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
酒にふけり肉をたしむものと交ること勿れ
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
それ酒にふける者と肉を嗜む者とは貧しくなり 睡眠を貪る者は敞れたる衣をきるにいたらん
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
汝を生る父にきけ 汝の老たる母を軽んずる勿れ
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
眞理を買へ これを售るなかれ 智慧と誡命と知識とまた然あれ
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
義き者の父は大によろこび 智慧ある子を生る者はこれがために樂しまん
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
汝の父母を樂しませ 汝を生る者を喜ばせよ
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
わが子よ汝の心を我にあたへ 汝の目にわが途を樂しめ
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
それ妓婦は深き抗のごとく 淫婦は狭き井のごとし
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
彼は盗賊のごとく人を窺ひ かつ世の人の中に悖れる者を増なり
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
禍害ある者は誰ぞ 憂愁ある者は誰ぞ 争端をなす者は誰ぞ 煩慮ある者は誰ぞ 故なくして傷をうくる者は誰ぞ 赤目ある者は誰ぞ
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
是すなはち酒に夜をふかすもの 往て混和せたる酒を味ふる者なり
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
洒はあかく盃の中に泡だち滑かにくだる 汝これを見るなかれ
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
是は終に蛇のごとく噬み蝮の如く刺すべし
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
また汝の目は怪しきものを見 なんぢの心は諕言をいはん
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
汝は海のなかに偃すもののごとく帆桅の上に偃すもののごとし
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
汝いはん人われを撃ども我いたまず 我を拷けども我おぼえず 我さめなばまた酒を求めんと
