Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Quando ti siedi a mensa con un principe, rifletti bene a chi ti sta dinanzi;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
e mettiti un coltello alla gola, se tu sei ingordo.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Non bramare i suoi bocconi delicati; sono un cibo ingannatore.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Non t’affannare per diventar ricco, smetti dall’applicarvi la tua intelligenza.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Vuoi tu fissar lo sguardo su ciò che scompare? Giacché la ricchezza si fa dell’ali, come l’aquila che vola verso il cielo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Non mangiare il pane di chi ha l’occhio maligno e non bramare i suoi cibi delicati;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
poiché, nell’intimo suo, egli è calcolatore: “Mangia e bevi!” ti dirà; ma il cuor suo non è con te.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Vomiterai il boccone che avrai mangiato, e avrai perduto le tue belle parole.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Non rivolger la parola allo stolto, perché sprezzerà il senno de’ tuoi discorsi.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Non spostare il termine antico, e non entrare nei campi degli orfani;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
ché il Vindice loro è potente; egli difenderà la causa loro contro di te.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Applica il tuo cuore all’istruzione, e gli orecchi alle parole della scienza.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Non risparmiare la correzione al fanciullo; se lo batti con la verga, non ne morrà;
lo batterai con la verga, ma libererai l’anima sua dal soggiorno de’ morti. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Figliuol mio, se il tuo cuore e savio, anche il mio cuore si rallegrerà;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
le viscere mie esulteranno quando le tue labbra diranno cose rette.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Il tuo cuore non porti invidia ai peccatori, ma perseveri sempre nel timor dell’Eterno;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
poiché c’è un avvenire, e la tua speranza non sarà frustrata.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Ascolta, figliuol mio, sii savio, e dirigi il cuore per la diritta via.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Non esser di quelli che son bevitori di vino, che son ghiotti mangiatori di carne;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
ché il beone ed il ghiotto impoveriranno e i dormiglioni n’andran vestiti di cenci.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Da’ retta a tuo padre che t’ha generato, e non disprezzar tua madre quando sarà vecchia.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Acquista verità e non la vendere, acquista sapienza, istruzione e intelligenza.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Il padre del giusto esulta grandemente; chi ha generato un savio, ne avrà gioia.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Possan tuo padre e tua madre rallegrarsi, e possa gioire colei che t’ha partorito!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Figliuol mio, dammi il tuo cuore, e gli occhi tuoi prendano piacere nelle mie vie;
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
perché la meretrice è una fossa profonda, e la straniera, un pozzo stretto.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Anch’essa sta in agguato come un ladro, e accresce fra gli uomini il numero de’ traditori.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Per chi sono gli “ahi”? per chi gli “ahimè”? per chi le liti? per chi i lamenti? per chi le ferite senza ragione? per chi gli occhi rossi?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Per chi s’indugia a lungo presso il vino, per quei che vanno a gustare il vin drogato.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Non guardare il vino quando rosseggia, quando scintilla nel calice e va giù così facilmente!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Alla fine, esso morde come un serpente e punge come un basilisco.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
I tuoi occhi vedranno cose strane, il tuo cuore farà dei discorsi pazzi.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Sarai come chi giace in mezzo al mare, come chi giace in cima a un albero di nave.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Dirai: “M’hanno picchiato… e non m’han fatto male; m’hanno percosso… e non me ne sono accorto; quando mi sveglierò?… tornerò a cercarne ancora!”
