Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
No makisangoka a mangan iti maysa a turay, paliiwem a nasayaat ti adda iti sangoanam,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
ket mangikabilka iti kampit iti karabukobmo no sika tay tao a pagaayatna ti mangan iti adu a taraon.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Saanmo a tarigagayan dagiti naimas a taraon, ta taraon daytoy ti kinaulbod.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Saanka nga agtrabaho iti kasta unay tapno bumaknangka; ammom koma no kaanoka nga aginana.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
No dagita matam ket masisirap iti kuarta, agpukaw daytoy, ket kasla giddato nga iyunnatna dagiti payakna sa tumayab iti tangatang a kasla agila.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Saanmo a kankanen ti taraon ti dakes a tao- isu ti tao a nabayagen a kumitkita iti taraonmo- ken saanmo a tarigagayan dagiti naimas a taraonna,
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
ta isuna tay kita iti tao a mangbilbilang ti gatad ti taraon. Kunana kenka, “Manganka ken uminomka!” ngem saan a dayta ti adda iti pusona.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Kayatmo pay ketdin nga isarua ti sangabassit a nakanmo, ket sayang laeng ti panagyamanmo kenkuana.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Saanmo a kasarsarita ti maag, ta umsiennanto dagiti nasirib a sasaom.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Saanmo nga iyakar ti nagkakauna a mohon wenno agumen dagiti talon dagiti ulila,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
ta napigsa ti Mannubbotda, ket isunanto ti mangirupir iti kalinteganda a maibusor kenka.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Ipapusom dagiti sursuro, ken denggem dagiti sasao iti kinasirib.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Saanka a bumdeng a mangisuro iti ubing, ta no bautem isuna, saan isuna a matay.
No bautem isuna, maisalakanmo ti kararuana manipud iti sheol. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Anakko, no nasirib ta pusom, naragsak met ngarud toy pusok;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
agrag-o toy kaunggak no agisawsawang dagita bibigmo iti nasayaat.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Saanmo nga ipalubos nga apalan ta pusom dagiti managbasol, ngem itultuloymo ketdi ti agbuteng kenni Yahweh iti inaldaw.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Awan duadua nga adda masakbayan ket saanto a mapukaw ti namnamam.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Dumngegka, anakko, ket agbalinka a masirib ken agbiagka iti umno a wagas.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Saanka a makikadua kadagiti mammartek, wenno kadagiti narawet a mangan iti karne,
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
ta pumanglawto dagiti mammartek ken narawet, ket agkawesdanto iti rutay rutay.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Dengggem ti amam a nangiputot kenka ken saanmo a laisen ti inam inton bumaket isuna.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Arigna a gatangem ti kinapudno, ngem saanmo nga ilaklako; arigna a gatangem ti kinasirib, panangisuro ken pannakaawat.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Agrag-o iti kasta unay ti ama ti tao nga agar-aramid iti nalinteg, ken agragsak met ti makin-anak iti maysa a masirib nga anak.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Maragsakan koma da amam ken inam ken agrag-o koma ti nangisikog kenka.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Anakko, itedmo kaniak ta pusom, ket paliiwen koma dagita matam dagiti wagasko.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Ta ti maysa a balangkantis ket maiyarig iti nauneg nga abut, ken maiyarig met iti akikid nga abut ti asawa ti sabali pay a lalaki.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Aglemlemmeng isuna nga agur-uray a kas iti agtatakaw, ken papaaddoenna ti bilang dagiti nagulib iti sangkataoan.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Siasino aya ti kakaasi? Siasino aya ti agladladingit? Siasino aya ti makirangranget? Siasino aya ti agrekreklamo? Siasino aya ti nasugatan nga awan gapgapuna? Siasino aya ti limmablabbaga ti matana?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Dagidiay naigamer iti arak, dagidiay agin-inom iti naglalaok nga arak.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Saanmo a kitkitaen ti arak no nalabaga daytoy, no rumimat-rimat ti uneg ti kopa ken mayat ti panagaruyotna.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Iti udina, kumagat a kasla karasaen ken kumagat a kasla nagita nga uleg.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Makakitanto dagiti matam kadagiti karkarna a banbanag, ket agisawangto ta pusom kadagiti saan nga um-umno a banbanag.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Agbalinkanto a maysa kadagiti matmaturog kadagiti nangangato a taaw wenno agid-idda kadagiti tali ken kawar ti barko.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
“Kinabildak!” kunamto, “ngem saanak a nasaktan. Pinang-ordak, ngem diak narikna. Kaanoakto a makariing? Mangbirukak pay iti sabali a mainum.”
