Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
| כי-תשב ללחום את-מושל-- בין תבין את-אשר לפניך |
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
| ושמת שכין בלעך-- אם-בעל נפש אתה |
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
| אל-תתאו למטעמותיו והוא לחם כזבים |
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
| אל-תיגע להעשיר מבינתך חדל |
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
| התעוף (התעיף) עיניך בו ואיננו כי עשה יעשה-לו כנפים כנשר ועיף (יעוף) השמים |
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
| אל-תלחם--את-לחם רע עין ואל-תתאו למטעמתיו |
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
| כי כמו שער בנפשו-- כן-הוא אכול ושתה יאמר לך ולבו בל-עמך |
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
| פתך-אכלת תקיאנה ושחת דבריך הנעימים |
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
| באזני כסיל אל-תדבר כי-יבוז לשכל מליך |
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
| אל-תסג גבול עולם ובשדי יתומים אל-תבא |
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
| כי-גאלם חזק הוא-יריב את-ריבם אתך |
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
| הביאה למוסר לבך ואזנך לאמרי-דעת |
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
| אל-תמנע מנער מוסר כי-תכנו בשבט לא ימות |
| אתה בשבט תכנו ונפשו משאול תציל (Sheol h7585) |
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
| בני אם-חכם לבך-- ישמח לבי גם-אני |
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
| ותעלזנה כליותי-- בדבר שפתיך מישרים |
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
| אל-יקנא לבך בחטאים כי אם-ביראת-יהוה כל-היום |
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
| כי אם-יש אחרית ותקותך לא תכרת |
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
| שמע-אתה בני וחכם ואשר בדרך לבך |
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
| אל-תהי בסבאי-יין-- בזללי בשר למו |
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
| כי-סבא וזולל יורש וקרעים תלביש נומה |
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
| שמע לאביך זה ילדך ואל-תבוז כי-זקנה אמך |
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
| אמת קנה ואל-תמכר חכמה ומוסר ובינה |
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
| גול (גיל) יגיל אבי צדיק יולד (ויולד) חכם וישמח- (ישמח-) בו |
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
| ישמח-אביך ואמך ותגל יולדתך |
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
| תנה-בני לבך לי ועיניך דרכי תרצנה (תצרנה) |
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
| כי-שוחה עמקה זונה ובאר צרה נכריה |
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
| אף-היא כחתף תארב ובוגדים באדם תוסף |
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
| למי אוי למי אבוי למי מדונים (מדינים) למי שיח-- למי פצעים חנם למי חכללות עינים |
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
| למאחרים על-היין-- לבאים לחקר ממסך |
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
| אל-תרא יין כי יתאדם כי-יתן בכיס (בכוס) עינו יתהלך במישרים |
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
| אחריתו כנחש ישך וכצפעני יפרש |
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
| עיניך יראו זרות ולבך ידבר תהפכות |
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
| והיית כשכב בלב-ים וכשכב בראש חבל |
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
| הכוני בל-חליתי-- הלמוני בל-ידעתי מתי אקיץ אוסיף אבקשנו עוד |
