Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Wenn du beim Mahl bei einem Fürsten sitzest, gib acht auf das, was man dir vorsetzt!
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Nur wenig leg dir in den Teller, falls du die Gier beherrschen willst!
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Nach Leckerbissen hege kein Gelüste! Es kann dies eine Speise der Enttäuschung sein.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Bemüh dich nicht um Reichtum! Steh ab davon aus Klugheit!
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Denn, schaust du nach ihm aus, ist er nicht da; er schafft sich Adlerflügel an und fliegt gen Himmel.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Mit einem Menschen voller Mißgunst speise nicht! Nach seinen Leckerbissen hege kein Gelüste!
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Denn wie ein Ekel beim Genuß ist es mit diesem: "Iß doch und trink!" sagt er zu dir; er aber meint's mit dir nicht ehrlich.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Den Bissen, den du issest, sollst du wieder ausspeien, verderben dir die guten Sachen.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Red nicht vor eines Toren Ohren! Denn er verachtet deiner Rede klugen Sinn.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Verrück die Grenze nicht der Kinder! Mach keinen Eingriff in der Waisen Äcker!
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Denn der sie schützt, ist stark, führt ihre Sache wider dich.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Was über Zucht ich sage, merk dir wohl! Auf einsichtsvolle Rede höre!
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Entzieh nicht deinem Knaben seine Züchtigung! Wenn du ihn mit der Rute schlägst, so stirbt er nicht daran.
Du schlägst ihn mit der Rute zwar; doch rettest du sein Leben vor der Hölle. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mein Sohn! Wird weise je dein Herz, dann bin auch ich in meinem Herzen fröhlich.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Mein Innerstes frohlockt, wenn deine Lippen reden das, was recht.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Es eifere nicht dein Herz den Sündern nach, es streb vielmehr nach Gottesfurcht zu allen Zeiten!
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Dann hast du eine Zukunft, und nicht zuschanden wird dir deine Hoffnung.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Mein Sohn! Horch auf! Und werde weise! Laß nur geraden Weg dein Herz beschreiten!
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Sei nicht bei Weinsäufern und nicht bei liederlichen Menschen!
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Der Säufer und der liederliche Mensch verarmen; die Dirne kleidet dich in Lumpen.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Auf deinen Vater hör, der dich gezeugt! Mißachte nimmer deine Mutter, weil sie alt geworden!
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Die Wahrheit kauf! Versäum nicht ihren Einkauf, nicht den von Weisheit, Zucht und Einsicht!
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Gar laut frohlockt der Vater eines Frommen; wer einen Weisen zeugt, der freut sich über ihn.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
So freue sich dein Vater über dich! Frohlocken möge die, die dich geboren!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Mein Sohn, gib mir dein Herz! Laß deinen Augen meine Wege wohlgefallen!
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Denn eine tiefe Grube ist das andere Weib; ein enger Brunnen ist die Fremde.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
ja, wie ein Räuber liegt sie auf der Lauer, verübt an Menschen viel Betrug.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Wer hat nur Ach? Und wer hat Wehe? Wer hat nur Streitereien? Und wer Klagen? Wer Wunden ganz umsonst? Wer hat ein blaues Auge?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Die spät beim Weine sitzen, die zu des Mischtranks Probe kommen.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Schau nach dem Wein nicht gierig, wie er rötlich schimmert, wie er im Becher funkelnd leicht hinuntergleitet!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Zum Schlusse gleicht er einer Schlange, die dich sticht, und einem Basilisken, der sein Gift verspritzt.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Und deine Augen blicken schief; dein Herz denkt ganz verkehrte Sachen.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Und du gleichst einem Mann, der mitten in dem Meere liegt, ja einem Mann, der oben auf dem Mastbaum sitzt.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
"Ja, hätt' man mich geschlagen, hätt' es mir nicht weh getan. Und wenn man mich geprügelt, hätt' ich's nicht gemerkt. Sobald ich wieder nüchtern bin, will ich aufs neue mich ihm wiederum ergeben."
