Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Si tu es à table avec un grand, Fais attention à ce qui est devant toi;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Mets un couteau à ta gorge, Si tu as trop d’avidité.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Ne convoite pas ses friandises: C’est un aliment trompeur.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Ne te tourmente pas pour t’enrichir, N’y applique pas ton intelligence.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Veux-tu poursuivre du regard ce qui va disparaître? Car la richesse se fait des ailes, Et comme l’aigle, elle prend son vol vers les cieux.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Ne mange pas le pain de celui dont le regard est malveillant, Et ne convoite pas ses friandises;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Car il est comme les pensées de son âme. Mange et bois, te dira-t-il; Mais son cœur n’est point avec toi.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Tu vomiras le morceau que tu as mangé, Et tu auras perdu tes propos agréables.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Ne parle pas aux oreilles de l’insensé, Car il méprise la sagesse de tes discours.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Ne déplace pas la borne ancienne, Et n’entre pas dans le champ des orphelins;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Car leur vengeur est puissant: Il défendra leur cause contre toi.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Ouvre ton cœur à l’instruction, Et tes oreilles aux paroles de la science.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
N’épargne pas la correction à l’enfant; Si tu le frappes de la verge, il ne mourra point.
En le frappant de la verge, Tu délivres son âme du séjour des morts. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mon fils, si ton cœur est sage, Mon cœur à moi sera dans la joie;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Mes entrailles seront émues d’allégresse, Quand tes lèvres diront ce qui est droit.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Que ton cœur n’envie point les pécheurs, Mais qu’il ait toujours la crainte de l’Éternel;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Car il est un avenir, Et ton espérance ne sera pas anéantie.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Écoute, mon fils, et sois sage; Dirige ton cœur dans la voie droite.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Ne sois pas parmi les buveurs de vin, Parmi ceux qui font excès des viandes:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Car l’ivrogne et celui qui se livre à des excès s’appauvrissent, Et l’assoupissement fait porter des haillons.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Écoute ton père, lui qui t’a engendré, Et ne méprise pas ta mère, quand elle est devenue vieille.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Acquiers la vérité, et ne la vends pas, La sagesse, l’instruction et l’intelligence.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Le père du juste est dans l’allégresse, Celui qui donne naissance à un sage aura de la joie.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Que ton père et ta mère se réjouissent, Que celle qui t’a enfanté soit dans l’allégresse!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Mon fils, donne-moi ton cœur, Et que tes yeux se plaisent dans mes voies.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Car la prostituée est une fosse profonde, Et l’étrangère un puits étroit.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Elle dresse des embûches comme un brigand, Et elle augmente parmi les hommes le nombre des perfides.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Pour qui les ah? Pour qui les hélas? Pour qui les disputes? Pour qui les plaintes? Pour qui les blessures sans raison? Pour qui les yeux rouges?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Pour ceux qui s’attardent auprès du vin, Pour ceux qui vont déguster du vin mêlé.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Ne regarde pas le vin qui paraît d’un beau rouge, Qui fait des perles dans la coupe, Et qui coule aisément.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Il finit par mordre comme un serpent, Et par piquer comme un basilic.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Tes yeux se porteront sur des étrangères, Et ton cœur parlera d’une manière perverse.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Tu seras comme un homme couché au milieu de la mer, Comme un homme couché sur le sommet d’un mât:
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
On m’a frappé, … je n’ai point de mal!… On m’a battu, … je ne sens rien!… Quand me réveillerai-je?… J’en veux encore!
