Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When you sit to eat with a ruler, consider diligently what is before you;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
put a knife to your throat if you are a man given to appetite.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Don’t be desirous of his dainties, since they are deceitful food.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Don’t weary yourself to be rich. In your wisdom, show restraint.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Why do you set your eyes on that which is not? For it certainly sprouts wings like an eagle and flies in the sky.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Don’t eat the food of him who has a stingy eye, and don’t crave his delicacies,
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
for as he thinks about the cost, so he is. “Eat and drink!” he says to you, but his heart is not with you.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
You will vomit up the morsel which you have eaten and waste your pleasant words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Don’t speak in the ears of a fool, for he will despise the wisdom of your words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Don’t move the ancient boundary stone. Don’t encroach on the fields of the fatherless,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
for their Defender is strong. He will plead their case against you.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply your heart to instruction, and your ears to the words of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Don’t withhold correction from a child. If you punish him with the rod, he will not die.
Punish him with the rod, and save his soul from Sheol. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, if your heart is wise, then my heart will be glad, even mine.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Yes, my heart will rejoice when your lips speak what is right.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Don’t let your heart envy sinners, but rather fear Yahweh all day long.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Indeed surely there is a future hope, and your hope will not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Listen, my son, and be wise, and keep your heart on the right path!
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Don’t be among ones drinking too much wine, or those who gorge themselves on meat;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
for the drunkard and the glutton shall become poor; and drowsiness clothes them in rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Listen to your father who gave you life, and don’t despise your mother when she is old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Buy the truth, and don’t sell it. Get wisdom, discipline, and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of the righteous has great joy. Whoever fathers a wise child delights in him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Let your father and your mother be glad! Let her who bore you rejoice!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My son, give me your heart; and let your eyes keep in my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a prostitute is a deep pit; and a wayward wife is a narrow well.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Yes, she lies in wait like a robber, and increases the unfaithful among men.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who has woe? Who has sorrow? Who has strife? Who has complaints? Who has needless bruises? Who has bloodshot eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Those who stay long at the wine; those who go to seek out mixed wine.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Don’t look at the wine when it is red, when it sparkles in the cup, when it goes down smoothly.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
In the end, it bites like a snake, and poisons like a viper.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Your eyes will see strange things, and your mind will imagine confusing things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Yes, you will be as he who lies down in the middle of the sea, or as he who lies on top of the rigging:
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
“They hit me, and I was not hurt! They beat me, and I don’t feel it! When will I wake up? I can do it again. I will look for more.”
