Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When thou sittest to eat with a ruler, consider diligently what [is] before thee:
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
And put a knife to thy throat, if thou [art] a man given to appetite.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Be not desirous of his dainties: for they [are] deceitful food.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Labor not to be rich: cease from thy own wisdom.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Wilt thou set thy eyes upon that which is not? for [riches] certainly make to themselves wings; they fly away as an eagle towards heaven.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Eat thou not the bread of [him that hath] an evil eye, neither desire thou his dainties:
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
For as he thinketh in his heart, so [is] he: Eat and drink, saith he to thee; but his heart [is] not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
The morsel [which] thou hast eaten shalt thou vomit up, and lose thy sweet words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Speak not in the ears of a fool: for he will despise the wisdom of thy words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Remove not the old landmark; and enter not into the fields of the fatherless:
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For their redeemer [is] mighty; he will plead their cause with thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply thy heart to instruction, and thy ears to the words of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Withhold not correction from the child: for [if] thou beatest him with the rod, he shall not die.
Thou shalt beat him with the rod, and shalt deliver his soul from hell. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, if thy heart be wise, my heart shall rejoice, even mine.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Yes, my reins shall rejoice, when thy lips speak right things.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thy heart envy sinners: but [be thou] in the fear of the LORD all the day long.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For surely there is an end; and thy expectation shall not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear thou, my son, and be wise, and guide thy heart in the way.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Be not among wine-bibbers; among riotous eaters of flesh:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For the drunkard and the glutton shall come to poverty: and drowsiness shall clothe [a man] with rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken to thy father that begat thee, and despise not thy mother when she is old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Buy the truth, and sell [it] not; [also] wisdom, and instruction, and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of the righteous shall greatly rejoice: and he that begetteth a wise [child] shall have joy of him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Thy father and thy mother shall be glad, and she that bore thee shall rejoice.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My son, give me thy heart, and let thy eyes observe my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a lewd woman [is] a deep ditch; and a strange woman [is] a narrow pit.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
She also lieth in wait as [for] a prey, and increaseth the transgressors among men.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who hath woe? who hath sorrow? who hath contentions? who hath babbling? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
They that tarry long at the wine; they that go to seek mixed wine.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Look not thou upon the wine when it is red, when it giveth its color in the cup, [when] it moveth itself aright.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
At the last it biteth like a serpent, and stingeth like an adder.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thy eyes shall behold strange women, and thy heart shall utter perverse things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
And thou shalt be as he that lieth down in the midst of the sea, or as he that lieth upon the top of a mast.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
They have stricken me, [wilt thou say], [and] I was not sick; they have beaten me, [and] I felt [it] not: when shall I awake? I will seek it yet again.
