Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When thou sittest to eat with a ruler, thou shalt consider well, what is before thee;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
And shalt put a knife to thy throat, if, of great appetite, thou art:
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Do not crave his dainties, for, the same, are deceitful food.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Do not toil to get wealth, of thine own understanding, forbear:
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Wilt thou let thine eye fly thereupon, when it is nothing? for it will, surely make, itself wings, Like an eagle, will it wing its way across the heavens.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Do not eat the food of him that hath a begrudging eye, neither crave thou his dainties;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
For, just as he hath thought in his own mind, so, he is: Eat and drink! he may say to thee, but, his heart, is not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
As for thy morsel thou hast eaten, thou shalt vomit it, so shalt thou waste thy things so sweet.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
In the ears of a dullard, do not speak, for he will despise the good sense of thy words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Do not move back the ancient boundary, and, into the fields of the fatherless, do not enter;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For, their near of kin, is strong, he, will plead their cause with thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Bring, to correction, thy heart, and thine ears, to the sayings of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Do not withhold, from a child, correction, When thou smitest him with the rod, he shall not die:
Thou, with the rod, shalt smite him, and, his soul from hades, shalt thou deliver. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son! if thy heart be wise, my heart shall rejoice, even mine.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
So shall my reins exult, when thy lips speak the things that are right.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thy heart be envious of sinners, only of the reverence of Yahweh, all day long;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For surely there is a future, and, thine expectation, shall not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear, thou, my son, and be wise, and lead forward, in duty, thy heart.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Do not be among them who tipple with wine, —among them who are gluttons;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For, the tippler and the glutton, shall come to poverty, and, rags, shall Slumber put on!
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken to thy father here, who begat thee, and despise not, when she is old, thy mother.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Truth, buy thou, but do not sell, wisdom, and correction, and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Greatly shall exult, the father of a righteous man, and, he that begetteth a wise son, shall rejoice in him:
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Rejoice shall thy father and thy mother, yea she, shall exult, who bare thee.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Oh give, my son, thy mind unto me, and let, thine eyes, observe, my ways;
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For, a deep chasm, is the unchaste woman, and, a narrow pit, the female unknown;
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Yea, she, as for prey, lieth in wait, and, the treacherous among mankind, she causeth to abound.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who hath woe? Who hath outcry of pain? Who hath contentions? Who hath complaining? Who hath needless wounds? Who hath dullness of eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
They who tarry over wine, they who go in to search for mixed wine.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Do not look on wine when it becometh red, when it giveth in the cup its sparkle, glideth down smoothly.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Its after effect, is that, like a serpent, it biteth, and, like a viper, it doth sting.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thine eyes, will see strange women, and, thy heart, will speak perverse things:
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
So shalt thou become, as one lying down in the heart of the sea, —or as one lying down on the top of the mastgear:
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
They smote me—I felt no pain, They struck me down—I noticed it not, —When shall I wake up? I will go on, I will seek it, again!
