Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When thou sittest to eat with a ruler, Consider well what is before thee;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
For thou wilt put a knife to thy throat, If thou art a man given to appetite!
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Long not for his dainties. For they are deceitful meat.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Toil not to become rich; Cease from this, thy wisdom.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Wilt thou let thine eyes fly toward them? They are gone! For riches truly make to themselves wings; They fly away like the eagle toward heaven.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Eat not the bread of him that hath an evil eye, And long not for his dainties;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
For as he thinketh in his heart, so is he. “Eat and drink!” saith he to thee; But his heart is not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
The morsel, which thou hast eaten, thou shalt vomit up; And thou wilt have thrown away thy sweet words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Speak not in the ears of a fool; For he will despise the wisdom of thy words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Remove not the ancient landmark, And enter not into the fields of the fatherless!
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For their avenger is mighty; He will maintain their cause against thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply thy heart to instruction, And thine ears to the words of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Withhold not correction from a child; If thou beat him with the rod, he will not die.
Beat him thyself with the rod, And thou shalt rescue him from the underworld. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, if thy heart be wise, My heart shall rejoice, even mine;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Yea, my reins shall exult, When thy lips speak right things.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thy heart envy sinners, But continue thou in the fear of the LORD all the day long;
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For surely there shall be a reward, And thine expectation shall not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear thou, my son, and be wise; And let thy heart go forward in the way!
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Be not thou among winebibbers, And riotous eaters of flesh;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For the drunkard and the glutton shall come to poverty, And drowsiness will clothe a man with rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken to thy father, who begat thee, And despise not thy mother when she is old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Buy the truth, and sell it not; Buy wisdom and instruction and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of a righteous man shall greatly rejoice; Yea, he who begetteth a wise child shall have joy in him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Let thy father and thy mother have joy; Yea, let her that bore thee rejoice!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My son, give me thy heart, And let thine eyes observe my ways!
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a harlot is a deep ditch; Yea, a strange woman is a narrow pit.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Like a robber she lieth in wait, And increaseth the treacherous among men.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who hath woe? Who hath sorrow? Who contentions? Who anxiety? Who wounds without cause? Who dimness of eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
They that tarry long at the wine; They that go in to seek mixed wine.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Look not thou upon the wine when it is red, When it sparkleth in the cup, When it goeth down smoothly.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
At the last it biteth like a serpent, And stingeth like an adder.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thine eyes will look upon strange women, And thy heart will utter perverse things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Yea, thou shalt be as one that lieth down in the midst of the sea, And as one that lieth down upon the top of a mast.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
They have stricken me [[shalt thou say]], —I suffered no pain! They have beaten me, —I felt it not! When shall I awake? I will seek it yet again.
