Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When thou sittest to eat with a ruler, consider diligently what is before thee:
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
For thou puttest a knife to thy throat, if thou be a man of a craving desire.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Do not long for his savory meats; they are deceitful food.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Fatigue thyself not to become rich; because thou hast understanding, forbear.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
When thou lettest merely thy eyes fly over it, it is no more: for it will ever make itself wings: like an eagle will it fly toward heaven.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Eat not the bread of a man with an evil eye, and do not long for his savory meats;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
For as though there were a division in his soul, so doth he act: Eat and drink, saith he to thee; but his heart is not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Thy morsel which thou hast eaten must thou spit out, and thou hast wasted thy pleasant words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Speak not before the ears of a fool; for he will despise the intelligence of thy words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Remove not the ancient landmark, and into the fields of the fatherless must thou not enter;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For their redeemer is strong; he will indeed plead their cause with thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply thy heart unto instruction, and thy ears to the sayings of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Withhold not from a lad correction; for if thou beat him with the rod, he will not die.
Thou wilt indeed beat him with the rod; but thou wilt deliver his soul from perdition. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, If thy heart be wise, my heart shall rejoice, even mine.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
And my reins shall exult when thy lips speak what is equitable.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thy heart be envious against sinners; but [remain] in the fear of the lord all the time.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For surely there is a future, and thy hope will not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear thou, my son, and become wise, and guide thy heart on the right way.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Be not among those that drink wine immoderately, among those that over-indulge in eating flesh:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For the drunkard and the glutton will come to poverty; and drowsiness clotheth a man in rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken unto thy father that hath begotten thee, and despise not thy mother although she be old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Buy the truth and sell it not; [also] wisdom, and instruction, and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of the righteous will be greatly glad, and he that begetteth a wise child will have joy through him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Let [then] thy father and thy mother rejoice, and let her that hath born thee be glad.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Give, my son, thy heart unto me, and let thy eyes watch my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a harlot is a deep ditch, and a strange woman is a narrow well.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
She also lieth in wait like a robber, and she increaseth the treacherous among men.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who hath woe? who hath sorrow? who hath quarrels? who hath complaints? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
They that tarry late over the wine: they that come to seek for mixed drink.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Do not look on the wine when it looketh red, when it giveth its color in the cup, when it glideth down so readily.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
At the last it will bite like a serpent, and like a basilisk will it sting.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thy eyes will see strange forms, and thy heart will speak perverse things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
And thou wilt be like one that lieth down in the heart of the sea, or as he that lieth on the top of a mast.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
“They smote me, [but] I suffered no pain; they struck me hard, [but] I felt it not: when shall I awake? I will continue to seek it again.”
