Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When thou shalt sit to eat with a prince, consider diligently what is set before thy face.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
And put a knife to thy throat, if it be so that thou have thy soul in thy own power.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Be not desirous of his meats, in which is the bread of deceit.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Labour not to be rich: but set bounds to thy prudence.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Lift not up thy eyes to riches which thou canst not have: because they shall make themselves wings like those of an eagle, and shall fly towards heaven.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Eat not with an envious man, and desire not his meats:
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Because like a soothsayer, and diviner, he thinketh that which he knoweth not. Eat and drink, will he say to thee: and his mind is not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
The meats which thou hadst eaten, thou shalt vomit up: and shalt loose thy beautiful words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Speak not in the ears of fools: because they will despise the instruction of thy speech.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Touch not the bounds of little ones: and enter not into the field of the fatherless:
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For their near kinsman is strong: and he will judge their cause against thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Let thy heart apply itself to instruction: and thy ears to words of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Withhold not correction from a child: for if thou strike him with the rod, he shall not die.
Thou shalt beat him with the rod, and deliver his soul from hell. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, if thy mind be wise, my heart shall rejoice with thee:
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
And my reins shall rejoice, when thy lips shall speak what is right.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Let not thy heart envy sinners: but be thou in the fear of the Lord all the day long:
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Because thou shalt have hope in the latter end, and thy expectation shall not be taken away.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Hear thou, my son, and be wise: and guide thy mind in the way.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Be not in the feasts of great drinkers, nor in their revellings, who contribute flesh to eat:
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Because they that give themselves to drinking, and that club together shall be consumed; and drowsiness shall be clothed with rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Hearken to thy father, that beget thee: and despise not thy mother when she is old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Buy truth, and do not sell wisdom, and instruction, and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of the just rejoiceth greatly: he that hath begotten a wise son, shall have joy in him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Let thy father, and thy mother be joyful, and let her rejoice that bore thee.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My son, give me thy heart: and let thy eyes keep my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a harlot is a deep ditch: and a strange woman is a narrow pit.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
She lieth in wait in the way as a robber, and him whom she shall see unwary, she will kill.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who hath woe? whose father hath woe? who hath contentions? who falls into pits? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Surely they that pass their time in wine, and study to drink of their cups.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Look not upon the wine when it is yellow, when the colour thereof shineth in the glass: it goeth in pleasantly,
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
But in the end, it will bite like a snake, and will spread abroad poison like a basilisk.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thy eyes shall behold strange women, and thy heart shall utter perverse things.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
And thou shalt be as one sleeping in the midst of the sea, and as a pilot fast asleep, when the stern is lost.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
And thou shalt say: They have beaten me, but I was not sensible of pain: they drew me, and I felt not: when shall I awake, and find wine again?
