< Приповісті 23 >
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
When you sit down to dine with a ruler, consider carefully what is set before you,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
and put a knife to your throat if you possess a great appetite.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Do not crave his delicacies, for that food is deceptive.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Do not wear yourself out to get rich; be wise enough to restrain yourself.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
When you glance at wealth, it disappears, for it makes wings for itself and flies like an eagle to the sky.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Do not eat the bread of a stingy man, and do not crave his delicacies;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
for he is keeping track, inwardly counting the cost. “Eat and drink,” he says to you, but his heart is not with you.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
You will vomit up what little you have eaten and waste your pleasant words.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Do not speak to a fool, for he will despise the wisdom of your words.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Do not move an ancient boundary stone or encroach on the fields of the fatherless,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
for their Redeemer is strong; He will take up their case against you.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Apply your heart to instruction and your ears to words of knowledge.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Do not withhold discipline from a child; although you strike him with a rod, he will not die.
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol )
Strike him with a rod, and you will deliver his soul from Sheol. (Sheol )
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
My son, if your heart is wise, my own heart will indeed rejoice.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
My inmost being will rejoice when your lips speak what is right.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Do not let your heart envy sinners, but always continue in the fear of the LORD.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For surely there is a future, and your hope will not be cut off.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Listen, my son, and be wise, and guide your heart on the right course.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Do not join those who drink too much wine or gorge themselves on meat.
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For the drunkard and the glutton will come to poverty, and drowsiness will clothe them in rags.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Listen to your father who gave you life, and do not despise your mother when she is old.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Invest in truth and never sell it— in wisdom and instruction and understanding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The father of a righteous man will greatly rejoice, and he who fathers a wise son will delight in him.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
May your father and mother be glad, and may she who gave you birth rejoice!
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My son, give me your heart, and let your eyes delight in my ways.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For a prostitute is a deep pit, and an adulteress is a narrow well.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Like a robber she lies in wait and multiplies the faithless among men.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Who has woe? Who has sorrow? Who has contentions? Who has complaints? Who has needless wounds? Who has bloodshot eyes?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Those who linger over wine, who go to taste mixed drinks.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Do not gaze at wine while it is red, when it sparkles in the cup and goes down smoothly.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
In the end it bites like a snake and stings like a viper.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Your eyes will see strange things, and your mind will utter perversities.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
You will be like one sleeping on the high seas or lying on the top of a mast:
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
“They struck me, but I feel no pain! They beat me, but I did not know it! When can I wake up to search for another drink?”