Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Ukkung ingqawi buh ai haih hamna nang ngawih awh, namik huh awhkaw ak awm ce ak leekna toek.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Awk ai awh ak kamvana na awm awhtaw na hawngawh cimca toen.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Thailatnaak buh ni ti sim nawh a tuinaak doeng koeh nai.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Boei na ngaih yyt awh lynaak koeh toen, yh thai hamna na cyih ta.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Ak qeeng thai khawhawh koeh ly, ang hlaa tawi nawh ding valh kaw, Huu khanna ang ding amyihna.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Thlak yyt a buh koeh ai nawh, a buh tui ant tui koeh nai.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Ak poek amyih koep nani a awmna, “Ai hlah, aw hlah,” ti kawm saw; cehlai ak kawlung ing am ti tang kaw.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Na buh ai ce laawk kawm tik saw, nak awihleek ce plak kawp ti.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Thlakqaw ang zaakna awi koeh kqawn, nak awicyihkhqi ce husit kaw.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Syn awhkawng qii lung ami khoeng koeh thoeih nawh, cadah a khawhyn koeh cuh pyi.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Amingmih ak dyihpyikung taw ak thamah ni, anih ing na venawh awi kqawn law kaw.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Cawngpyinaak benna nak kawlung pe nawh, nang haa ing zaaknaak benna hawi.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Nasen toel koeh hqeh, cumcik ing vyk tik seiawm am thi kaw.
Cumcik ing na vyk awhtaw a hqingnaak cei khui awhkawng plawk kawp ti. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Ka capa, nak kaw a cyih awhtaw kak kaw zeel soeih soeih kaw.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Oeih, nam kha awhkawng awihthym ak cawnawh kak kaw awmhly soeih kaw.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Nak kawlung ing thlakche koeh oet seitaw, Khawsa kqihchahnaak doeng mah nak kawlung ing poek lah.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Kutdo awm law ngai kawm saw, nang ngaihuunaak ing am qeeng ti kaw.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Ka capa, ngai nawh, cyi lah, lam ak thym awh nak kawlung sawi lah.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Zuuk awkhqi ven ingkaw buh meh ak sawkkhqi venawh koeh boei;
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Zuuk quikhqi ingkaw buh meh ak sawkkhqi taw khawdeng kawm uh.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Na pa, anik canaak ak awi ce pawm nawh, na nu ce a nucawng lawawh koeh thekha na.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Awihthym ce thlai nawh koeh zawi voel; cyihnaak, cawngpyinaak, zaaksimnaakkhqi awm.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Thlakdyng a pa taw awmhlynaak ak sang soeih ta kawm saw, capak cyi ak canaak ing ak khanawh zeelnaak ta kaw.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Na nu ingkaw na pa kawzeel sak lah, nang anik canaak kung awmhlynaak ing awm seh nyng.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Ka capa, nak kawlung ni pe lah, ka khawsak na mik ing hat lah seh.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
A pum ak zawi nu taw lawkkhqawng dung amyihna, samphaih nu taw ak ceek lawkkhqawng amyihna awm hy.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Qukai amyihna thlang qym nawh, pakhqi ce amak ypawm thlangna coeng sak khqi hy.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Unu khaw ak map? Unu kaw ak see? Unu hqo ak hu? Unu ak patang? Unu ak leem? Unu amik ak ling?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Zuukung thawh ta dam nawh, zuu ing ak thoek qu ak aw thlangkhqi ni.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Ak ling zuu, boengloeng khanawh phyl nawh, plaiplek ing awiqawng khui ak kun koeh toek.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
A dytnaak benawh khqui amyihna thlang cuk nawh khqui sy ak ngaan ing myih hy.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Na mik ak changchangna dai nawh, nak kaw khawhang sak kaw.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Tuicunli sawawh ak ip amyihna awm kawm tik saw, laawng hizannaak tung lingawh ak ip amyihna awm kawp ti.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Ni vyk u seiawm am tlo nawh, ni phawp useiawm am za nyng! Kang hqyng law tlaih awhtaw ka aawk hamkawi ak chang hu tlaih bit kawng,” ti kawp ti.
