< Приповісті 23 >
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Di da mimogo dunu ali gilisili ha: i nasea, amo esega noga: le dawa: ma.
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
Di da ha: i manu bagade manusa: dawa: sea, di ha: i buludili mae moma.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
E da dia hou ogogole adoba: sa: besa: le, mae uasuli moma.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Di da noga: le molole dawa: ma. Di da liligi bagade gagumu hanaiba: le hawa: hamonana, dia gasa gufia: ne gala: mu da defea hame.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Dia muni amo ea ebelebe da hedolodafa si abo gelebe agoai ba: sa. Amola amo da buhiba ea ougia hinabo aligili wa: leahoabe agoai.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Di da gegenane uasuli nasu dunu amo ea ha: i manu ida: iwane mae uasuli moma.
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Amo gegenane uasuli nasu dunu da eso huluane amo ha: i manu ea bidi bagadega lai amo dawa: lala. E da aowalale amane sia: sa, “Defea! Bu bagade ha: i amola waini moma!” Be e da ogogole sia: sa. Ea houdafa da ea asigi dawa: su defele gala.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Di da dia mai liligi amo bu isole fasimu. Amola dia ema dabuagado ofa: su sia: da ogogole ofa: su sia: udigili ha: digi agoai ba: mu.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Di gagaoui dunuma moloi dawa: su sia: amo mae sia: ma. E da dia sia: ida: iwane dawa: mu da hamedei galebe.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Musa: soge alalo legei amo maedafa gua: ma. Amola guluba: mano ilia soge amo mae wamolama.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Bai Hina Gode da ilima gasa bagade Gaga: su dunu esala. E da ilimagale, dima fofada: mu.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Dia olelesu dunu amo ea olelebe hamugini nabima amola noga: le hamoma.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Dia mano da wadela: le hamosea, ema hedolo se ima. Dawa: ma: ne fasea, amo mano da hame bogomu.
14 ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol )
Be amo dawa: ma: ne fasu da ea esalusu gaga: mu. (Sheol )
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Nagofe! Di da dawa: ida: iwane lasea, na da hahawane bagade ba: mu.
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Di da dawa: su ida: iwane sia: sia: sea, na da dima nodone dawa: mu.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Wadela: i hamosu dunu ilia hamobe amoga hamomusa: , mae mudale hanama. Be eso huluane Hina Godema nodone dawa: ma.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Amaiwane hamosea, di da hahawane esalumu.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Nagofe! Nabima! Molole dawa: ma amola dia esalusu noga: le ouligima.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Di da adini bagade nasu dunu amola ha: i fufuluba nasu dunu ilima mae gilisima.
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Feloai dunu amola ha: i fufuluba nasu dunu da hedolo liligi hame gagui dunu agoai ba: mu. Dia da ha: i nasu amola golasu amo fawane hamosea, di da gagadelai abula amo fawane ga: i ba: mu.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Nagofe! Dia ada ea sia: noga: le nabima! E da di hame hamoi ganiaba, di da hame esalala: loba. Dia ame da da: i hamosea, e da di noga: le ouligiba: le, ema nodoma.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Moloidafa hou, olelesu, molole dawa: su amola asigi dawa: su ida: iwane gala. Amo liligi bidiga lamu da defea. Be lai dagoiba: le, eno dunuma mae alofele lama. Bai amo liligi lasu defei da gadodafa.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Dunu moloidafa ea ada da hahawane bagade. Dia gofe da molole dawa: su hou lai galea, di da ema nodone dawa: mu da defea.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Nagofe! Dia ada amola ame da dia hou nodone ba: ma: ne, hou moloiwane hamoma. Dia ame hahawane ba: ma: ne hamoma.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Nagofe! Hamugini noga: le nabima. Na esalebe defele, dia esaloma.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Uda hina: da: i bidi lasu amola eno wadela: i hamosu uda da bogosu sani agoai gala.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Ilia da wamolasu dunu agoane di wadela: lesimusa: desega lela. Ilia agoane hamobeba: le, dunu bagohame da ilia udama baligi fa: sa.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Nowa dunu da waini hano bagade nasea amola gaheabolo adini hogoi helesea, e da bagade da: i diosa amola mosolasu hamosa, amola eso huluane egasa. Ea si da maga: me gasagala: i amola ea da: i da udigili fofonomane gagai.
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Waini hano da ulasuyei amola faigelei gelabo ganodini bubunuma heda: sa amola noga: le da: gisa. Be dafama: ne adoba: sa: besa: le, waini hano manusa: mae magesa: ima.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Waini hano nalu, diahabe, wa: legadole, di da saya: bega gasomai agoai ba: mu.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Dia da: i da felowai agoai ba: le, noga: le dawa: le sia: mu gogolei ba: mu.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Di da dusagai ganodini fila heda: le ahoasea da dia hagomo sasaleabe, amo agoai ba: mu.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Di da agoane sia: mu, “Na da enoga fabela: ? Be amo na da gogolei. Abuliba: le na da noga: le hame nedigisa. Na da adini eno manu galebe.”