Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Яхши нам зор байлиққа егә болуштин әвзәл; Қәдир-қиммәт алтун-күмүчтин үстүндур.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Гадай билән бай бир зиминда яшар; Һәр иккисини яратқан Пәрвәрдигардур.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Зерәк киши балайиқазани алдин көрүп қачар; Саддилар алдиға берип зиян тартар.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Өзини төвән тутуп, Пәрвәрдигардин әйминишниң бәрикити — баяшатлиқ, иззәт-һөрмәт вә һаяттур.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Һейлигәрләрниң йолида тикәнләр, қапқанлар ятар; Өз йолиға һези болған киши улардин жирақ болар.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Балиға кичигидә мүҗәзигә қарап дурус тәрбийә бәрсәң, Чоң болғанда у шу йолдин чиқмас.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Байлар мискинләрни башқурур; Қәриздар қәриз егисиниң қулидур.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Наһәқлиқ уруғини чачқанниң алидиған һосули балаю-апәттур; Униң ғәзәп-һәйвиси чүшәр.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Сехий адәм бәрикәт тапар; Чүнки у мискинләргә өз ненидин бөлүп бәргүчидур.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Һакавурни қоғливәтсәң, җедәл-маҗира бесилар; Келишмәсликләр вә шәрмәндичиликләр түгәр.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Пак нийәтни қәдирләйдиған кишиниң сөзлири гөзәлдур; Шуңа падиша униң билән дост болар.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Пәрвәрдигарниң көзи илим-һәқиқәтни сақлар; У ипласларниң сөзлирини ечип ташлап бекар қилар.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Һорун адәм: «Ташқирида бир шир туриду, Кочиға чиқсам өлтүрүлимән!» — дәйду.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Зинахор аялниң ағзи чоңқур бир оридур; Пәрвәрдигар нарази болған киши униңға чүшүп кетәр.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Наданлиқ сәбий балиларниң қәлбигә бағлағлиқтур; Бирақ тәрбийә тайиғи буни униңдин жирақ қилар.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Мискинләрни езиш билән бай болған, Вә байларға соғат сунидиған киши, Ахири пәқәт йоқсуллуқта қалар.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Қулақ сал, саңа ақиланиләрниң сөзлирини үгитәй; Көңүл қоюп билимимни үгәнгин.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Уларни қәлбиңдә чиң тутсаң, Улар саңа шерин болар, Ләвлириңдә сәп болуп тәйяр туриду.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Чин қәлбиң билән Пәрвәрдигарға тайинишиң үчүн, Бүгүн [бу һекмәтлик сөзләрни] башқа бирисигә әмәс, Бәлки саңа йәткүздум.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Униңдин мана оттузни яздим, Буниң ичидә несиһәтләр һәм билим бар.
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Булар билән һәқиқәтниң сөзлириниң дәрвәқә һәқиқәт екәнлигини биләләйсән, Вә шундақ қилип сени әвәткүчиләргә һәқиқәтниң сөзлири билән җавап қайтуралайсән.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Йоқсулдин булап алма, у кәмбәғәл турса, Аҗиз мөминләрни сорақ орнида бозәк қилма.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Чүнки Пәрвәрдигар уларниң дәвасини көтирәр, Улардин булап алғанлардин булап алар.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Мүҗәзи иштик адәм билән дост болма, Қәһрлик адәм билән арилашма,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Болмиса, униң яман йолини үгинип қелип, қилтаққа чүшисән.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Башқиларға [кепил болуп] қол бәргүчиләрдин болма, Қәризләрни төләшкә капаләт бәргүчиләрдин болма;
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Сениң қайтуралиғидәк нәрсәң болған болса, Улар орун-көрпилириңни бекардин-бекар астиңдин елип кәтмигән болатти!
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Ата-бовилириң пасилни бәлгүләп бәргән кона чегара ташлирини йөткимә.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Ишни әстайидил вә чаққан беҗиридиған кишини көргәнмидиң? У пәс адәмләрниң хизмитидә болмас; Падишаһларниң алдида турар.
