Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Din pa ye sen ahonya bebrebe; sɛ wobedi wo ni ye sen dwetɛ anaa sikakɔkɔɔ.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Ɔdefo ne ohiani wɔ ade baako, Awurade ne wɔn nyinaa Yɛfo.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Onitefo hu amanehunu a ɛreba na ohintaw ne ho, nanso atetekwaa kɔ nʼanim konya amane.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Ahobrɛase ne Awuradesuro ɛma ahonya ne anuonyam ne nkwa.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Nsɔe ne mfiri wɔ amumɔyɛfo akwan so, nanso nea ɔbɔ ne kra ho ban no mmɛn ho.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Kyerɛ abofra ɔkwan a ɔmfa so, na sɛ onyin a ɔremfi so.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Adefo di ahiafo so, na boseagyefo yɛ nea ɔde fɛm somfo.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Nea odua amumɔyɛsɛm no twa ɔhaw na wɔbɛsɛe nʼabufuwhyew abaa.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Ɔyamyefo benya nhyira efisɛ ɔne ahiafo kyɛ nʼaduan.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Pam ɔfɛwdifo na basabasayɛ nso bɛkɔ; ntɔkwaw ne animka to atwa.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Obi a ɔdɔ koma a mu tew na ne kasa ho yɛ nyam no, benya ɔhene afa no adamfo.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Awurade ani wɛn nimdeɛ, na ɔsɛe ɔtorofo nsɛm.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Ɔkwadwofo ka se, “Gyata bi wɔ mfikyiri hɔ!” anaasɛ, “Wobekum me wɔ mmɔnten so.”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Ɔbea waresɛefo anom yɛ amoa donkudonku; nea ɔhyɛ Awurade abufuw ase no bɛtɔ mu.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Agyimisɛm kyekyere abofra koma ho, nanso nteɛso abaa bɛpam no akɔ akyiri.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Obi besisi ohiani de apɛ ahonya, anaa ɔbɛkyɛ ɔdefo ade, ne nyinaa de no kɔ ohia mu.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Yɛ aso na tie anyansasɛm yi; fa wo koma di me nkyerɛkyerɛ akyi,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
efisɛ eye sɛ wokora saa nsɛm yi wɔ wo koma mu, na ne nyinaa ada wʼano.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Sɛ ɛbɛyɛ a wode wo ho bɛto Awurade so, merekyerɛkyerɛ wo nnɛ, yiw ɛyɛ wo.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Menkyerɛw mmɛ aduasa mmaa wo, nea ɛyɛ afotusɛm ne nimdeɛ,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
a ɛkyerɛkyerɛ wo nokware ne nea akyinnye nni ho, sɛnea wubenya mmuae pa ama nea ɔsomaa wo no ana?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Mmɔ ahiafo korɔn, sɛ wɔyɛ ahiafo nti, na nsisi wɔn a wonni bi wɔ asennii,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
efisɛ Awurade bedi wɔn asɛm ama wɔn, na wafom afa wɔn a wɔfom ahiafo fa.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Mfa obi a ne koma yɛ den no adamfo, na mfa wo ho mmɔ nea ne bo nkyɛ fuw,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
anyɛ saa a, wubesua nʼakwan na woakɔtɔ afiri mu.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Nyɛ nea ɔde ne nsa hyɛ krataa ase di akagyinamu anaasɛ odi akagyinamu;
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
na sɛ wunni nea wɔde tua a wobehuam wo mpa mpo afi wʼase.
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Ntutu tete abo a wɔde ato hye, nea wo nenanom de sisii hɔ no.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Wuhu obi a ne nsa akokwaw nʼadwuma ho ana? Ahemfo anim na ɔbɛsom, na ɔrensom wɔ mpapahwekwa anim.
