Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Rykte är kosteligare än stor rikedom; och ynnest bättre än silfver och guld.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Rike och fattige måste vara ibland hvarannan; Herren hafver gjort dem alla.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Den kloke ser det onda, och tager sig vara; de oförnuftige löpa igenom, och få skada.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Der man lider i Herrans fruktan, der är rikedom, ära och lif.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Spjut och snaror äro på dens vrångas väg; men den som drager sig der långt ifrå, han bevarar sitt lif.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Såsom man vän ett barn, så låter det icke af, då det gammalt varder.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Den rike råder öfver de fattiga, och den som borgar, han är hans träl som lånar.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Den som orätt sår, han skall uppskära vedermödo, och skall igenom sins ondskos ris förgås.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Ett mildt öga varder välsignadt; ty han gifver af sitt bröd dem fattiga.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Drif ut bespottaren, så kommer kifvet bort; så vänder igen träta och smälek.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Den som ett trofast hjerta hafver, och täckeliga talar, hans vän är Konungen.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Herrans ögon bevara godt råd; men föraktarens ord omstörter han.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Den late säger: Ett lejon är ute; jag måtte varda dräpen på gatone.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Ens skökos mun är en djup grop; dem Herren ogunstig är, han faller deruti.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Galenskap är i piltens hjerta; men tuktans ris drifver den långt ifrå honom.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Den som den fattiga orätt gör, på det hans gods må mycket varda, han skall ock gifva enom rikom, och fattig varda.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Böj din öron, och hör de visas ord, och lägg uppå hjertat mina läro.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Ty det skall väl bekomma dig, om du dem när dig behåller; och de skola tillsammans genom din mun väl lyckas.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Att ditt hopp skall vara intill Herran, måste jag dig om sådant dagliga förmana.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Hafver jag icke margfaldeliga skrifvit dig före, med råd och läro;
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
På det jag skulle visa dig en vissan grund till sanningena, att du måtte kunna rätteliga svara dem som dig sända?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Beröfva icke den fattiga, ändock han fattig är; och undertryck icke den elända i portenom.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Ty Herren skall handla deras sak, och skall förtrycka deras förtryckare.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Gif dig icke i sällskap med en vredsam man, och håll dig icke intill en grym man;
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Att du tilläfventyrs icke lärer hans väg, och får dine själs förargelse.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Var icke när dem som sina hand förpligta, och för skuld i borgan gå.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ty om du icke hafver till att betala, så tager man dina säng bort under dig.
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
För icke tillbaka de förra råmärke, som dine fäder gjort hafva.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Ser du en man endigan i sin ärende, han skall stå för Konungenom; och skall icke stå för de oädla.
