Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Más vale el buen nombre que las muchas riquezas, Y el ser apreciado más que la plata y el oro.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
El rico y el pobre tienen esto en común: Yavé los hizo a todos ellos.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
El prudente ve el mal y se aparta, Pero los ingenuos siguen y reciben el daño.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
En las huellas de la humildad y del temor a Yavé, Andan riqueza, honor y vida.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Espinos y lazos hay en el camino de los perversos, El que guarda su alma se aparta de ellos.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Instruye al niño en el camino que debe seguir, Aun cuando sea viejo no se apartará de él.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
El rico domina al pobre, Y el que pide prestado es esclavo del prestamista.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
El que siembra maldad cosecha desgracia, Y la vara de su arrogancia se consumirá.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
El que tiene ojo generoso será bendecido, Porque repartió su pan con el pobre.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Echa fuera al escarnecedor, y se irá la discordia, Y también saldrán la contienda y las afrentas.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
El que ama la pureza de corazón, El que tiene gracia en sus labios Tendrá como amigo al propio rey.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Los ojos de Yavé velan por la verdad, Y Él descubre el engaño de los traicioneros.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Dice el perezoso: Afuera hay un león. En plena calle me matará.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Abismo profundo es la boca de la mujer ajena. El aborrecido de Yavé caerá allí.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
La necedad se pega al corazón del niño. La vara de la corrección se la apartará.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
El que oprime al pobre enriquece. Quien da al rico se empobrece.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Inclina tu oído, escucha las palabras de los sabios Y aplica tu corazón a mis enseñanzas,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Porque será bueno que las guardes dentro de ti, Y las establezcas sobre tus labios,
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Para que pongas en Yavé tu confianza. Te instruiré también a ti.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
¿No te escribí cosas excelentes de consejos y enseñanzas,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Para que conozcas la certeza de los dichos de verdad, Y las hagas llegar a los que te son enviados?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
No explotes al pobre, porque es pobre, Ni atropelles al desgraciado en la puerta,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Porque Yavé defenderá su causa Y quitará la vida a los que la quitan a otro.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
No hagas amistad con el hombre iracundo, Ni te hagas acompañar del hombre violento,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
No sea que te acostumbres a sus caminos, Y coloques lazo a tu propia alma.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
No seas tú de los que dan la mano, Y salen fiadores de deudas.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Si no tienes con qué pagar, ¿Por qué te quitarán tu propia cama?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
No remuevas el lindero antiguo Que colocaron tus antepasados.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
¿Has visto hombre diligente en su obra? Estará delante de los reyes y no de la gentuza.
