Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Боље је име него велико богатство, и милост је боља него сребро и злато.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Богат и сиромах сретају се; обојицу је Господ створио.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Паметан човек види зло и склони се, а луди иду даље и плаћају.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Смерности и страху Господњем плата је богатство и слава и живот.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Трње и замке су на путу опакога; ко чува душу своју, биће далеко од тога.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Учи дете према путу којим ће ићи, па неће одступити од њега ни кад остари.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Богат господари над сиромасима, и ко узима у зајам бива слуга ономе који даје.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Ко сеје безакоње жеће муку, и прут гнева његовог нестаће.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Благо око биће благословено, јер даје хлеба свог убогом.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Отерај подсмевача, и отићи ће распра и престаће свађа и срамота.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Ко љуби чисто срце, и чије су усне љубазне, њему је цар пријатељ.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Очи Господње чувају знање, а послове безаконикове обара.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Ленивац говори: Лав је напољу; насред улице погинуо бих.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Уста су туђих жена јама дубока; на кога се гневи Господ онамо ће пасти.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Безумље је привезано детету на срце; прут којим се кара уклониће га од њега.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Ко чини криво сиромаху да умножи своје, и ко даје богатоме, зацело ће осиромашити.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Пригни ухо своје и слушај речи мудрих људи, и срце своје привиј к науци мојој.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Јер ће ти бити милина ако их сложиш у срце своје, ако све буду поређане на уснама твојим.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Да би ти уздање било у Господа, казујем ти ово данас, а ти тако чини.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Нисам ли ти написао знамените ствари за савете и знање,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Да бих ти показао тврђу истинитих речи да би могао истинитим речима одговарати онима који пошаљу к теби?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Не отимај сиромаху зато што је сиромах, и не затири невољнога на вратима.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Јер ће Господ бранити њихову ствар, и отеће душу онима који њима отимају.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Не дружи се с човеком гневљивим и не иди са жестоким,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Да се не би навикао на путеве његове и метнуо замке на душу своју.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Не буди од оних који руку дају, који се јамче за дугове.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ако немаш чим платити, зашто да се однесе постеља испод тебе?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Не помичи старе међе, коју су поставили оци твоји.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Јеси ли видео човека устаоца на послу? Такви ће пред царевима стајати, а неће стајати пред простацима.
