Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Bolje je ime nego veliko bogatstvo, i milost je bolja nego srebro i zlato.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Bogat i siromah sretaju se; obojicu je Gospod stvorio.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Pametan èovjek vidi zlo i skloni se, a ludi idu dalje i plaæaju.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Smjernosti i strahu Gospodnjemu plata je bogatstvo i slava i život.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Trnje i zamke su na putu opakoga; ko èuva dušu svoju, biæe daleko od toga.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Uèi dijete prema putu kojim æe iæi, pa neæe otstupiti od njega ni kad ostari.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Bogat gospodari nad siromasima, i ko uzima u zajam biva sluga onomu koji daje.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Ko sije bezakonje žeæe muku, i pruta gnjeva njegova nestaæe.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Blago oko biæe blagosloveno, jer daje hljeba svojega ubogomu.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Otjeraj potsmjevaèa, i otiæi æe raspra i prestaæe svaða i sramota.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Ko ljubi èisto srce, i èije su usne ljubazne, njemu je car prijatelj.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Oèi Gospodnje èuvaju znanje, a poslove bezakonikove obara.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Ljenivac govori: lav je napolju; nasred ulice poginuo bih.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Usta su tuðih žena jama duboka; na koga se gnjevi Gospod, onamo æe pasti.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Bezumlje je privezano djetetu na srce; prut kojim se kara ukloniæe ga od njega.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Ko èini krivo siromahu da umnoži svoje, i ko daje bogatome, zacijelo æe osiromašiti.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Prigni uho svoje i slušaj rijeèi mudrijeh ljudi, i srce svoje privij k nauci mojoj.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Jer æe ti biti milina ako ih složiš u srce svoje, ako sve budu poreðane na usnama tvojim.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Da bi ti uzdanje bilo u Gospoda, kazujem ti ovo danas, a ti tako èini.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Nijesam li ti napisao znamenite stvari za savjete i znanje,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Da bih ti pokazao tvrðu istinitijeh rijeèi da bi mogao istinitijem rijeèima odgovarati onima koji pošlju k tebi?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Ne otimaj siromahu zato što je siromah, i ne zatiri nevoljnoga na vratima.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Jer æe Gospod braniti njihovu stvar, i oteæe dušu onima koji njima otimaju.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Ne druži se s èovjekom gnjevljivijem i ne idi sa žestokim,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Da se ne bi navikao na putove njegove i metnuo zamke na dušu svoju.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Ne budi od onijeh koji ruku daju, koji se jamèe za dugove.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ako nemaš èim platiti, zašto da se odnese postelja ispod tebe?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Ne pomièi stare meðe, koju su postavili oci tvoji.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Jesi li vidio èovjeka ustaoca na poslu? Taki æe pred carevima stajati, a neæe stajati pred prostacima.
