Приповісті 22

1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.