Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Доброе имя лучше большого богатства, и добрая слава лучше серебра и золота.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Богатый и бедный встречаются друг с другом: того и другого создал Господь.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Благоразумный видит беду, и укрывается; а неопытные идут вперед, и наказываются.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
За смирением следует страх Господень, богатство и слава и жизнь.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Терны и сети на пути коварного; кто бережет душу свою, удались от них.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Наставь юношу при начале пути его: он не уклонится от него, когда и состарится.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Богатый господствует над бедным, и должник делается рабом заимодавца.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Сеющий неправду пожнет беду, и трости гнева его не станет.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Милосердый будет благословляем, потому что дает бедному от хлеба своего.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Прогони кощунника, и удалится раздор, и прекратятся ссора и брань.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Кто любит чистоту сердца, у того приятность на устах, тому царь - друг.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Очи Господа охраняют знание, а слова законо-преступника Он ниспровергает.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Ленивец говорит: “Лев на улице! посреди площади убьют меня!”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Глубокая пропасть - уста блудниц: на кого прогневается Господь, тот упадет туда.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Глупость привязалась к сердцу юноши, но исправительная розга удалит ее от него.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Кто обижает бедного, чтобы умножить свое богатство, и кто дает богатому, тот обеднеет.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Приклони ухо твое, и слушай слова мудрых, и сердце твое обрати к моему знанию;
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
потому что утешительно будет, если ты будешь хранить их в сердце твоем, и они будут также в устах твоих.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Чтобы упование твое было на Господа, я учу тебя и сегодня, и ты помни.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Не писал ли я тебе трижды в советах и наставлении,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
чтобы научить тебя точным словам истины, дабы ты мог передавать слова истины посылающим тебя?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Не будь грабителем бедного, потому что он беден, и не притесняй несчастного у ворот,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
потому что Господь вступится в дело их и исхитит душу у грабителей их.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Не дружись с гневливым и не сообщайся с человеком вспыльчивым,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
чтобы не научиться путям его и не навлечь петли на душу твою.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Не будь из тех, которые дают руки и поручаются за долги:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
если тебе нечем заплатить, то для чего доводить себя, чтобы взяли постель твою из-под тебя?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Не передвигай межи давней, которую провели отцы твои.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Видел ли ты человека проворного в своем деле? Он будет стоять перед царями, он не будет стоять перед простыми.
