Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Eit godt namn er meir verdt enn rikdom stor, og manntekkje betre enn sylv og gull.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Rik og fatig råkast, Herren hev skapt deim alle.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Den kloke ser fåren og gøymer seg, men fåmingar renner fram og lyt bøta for det.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Løn for spaklynde og otte for Herren er rikdom og æra og liv.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Klunger og snaror er på den vegen den falske gjeng, den som agtar si sjæl, held seg burte frå deim.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Lær guten etter som guten er, so vik han ikkje ifrå det, um han vert gamall.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Rikmann rå’r yver fatigfolk, og den som fær lån, vert træl for den som gjev.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Den som sår urett, skal hausta vondt, og hans ovmods ris fær ein ende.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Den godhjarta vert velsigna, for han gjev sitt brød til armingen.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Jaga spottaren ut, so gjeng trætta med, og for skjemsla og kiv fær du fred.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Den som elskar hjartans reinleik, den som talar vænt, han hev kongen til ven.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Herrens augo vaktar kunnskap, men ord frå den utrue støyter han um.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Letingen segjer: «Det er ei løva der ute, eg kunde verta drepen midt på gata.»
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Ei djup grav er skjøkjemunn, den som Herren er harm på, skal falla nedi.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Vitløysa heng fast ved hjarta hjå guten, men tukteriset driv henne burt frå han.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Trykkjer du armingen, vert det honom til vinning, gjev du den rike, vert det berre til tap.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Lut øyra ned og høyr på ord av vismenn vend hjarta til min kunnskap!
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
For det er vænt at du deim varar i ditt hjarta; gjev dei må vera reiduge på dine lippor!
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Av di du skal lita på Herren, lærer eg deg i dag, just deg.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Hev eg’kje skrive fyndord til deg med råder og kunnskap
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
til å kunngjera deg det som rett er, sannings ord, so du med sannings ord kann svara deim som sender deg?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Plundra ikkje ein fatigmann av di han er fatig, og tred ikkje armingen ned i porten!
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
For Herren skal føra saki deira og taka livet deira som tek ifrå deim.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Gjev deg ikkje i lag med ein som snart vert vreid, og gakk ikkje med ein bråsinna mann,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
at du ikkje skal venja deg til hans vegar og få sett ei snara for livet ditt!
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Ver ei millom deim som gjev handtak, millom deim som borgar for skuld!
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Når du inkje hev å betala med, kvifor skal dei taka sengi di burt under deg?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Flyt ikkje gamall merkestein som federne dine hev sett!
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Ser du ein mann som er dugleg i arbeidet, han skal tena hjå kongar og ikkje hjå småfolk.
