Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Engari te ingoa pai e whiriwhiria rawatia i nga taonga nui, me te manakohanga aroha i te hiriwa, i te koura.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Ka tutataki te tangata taonga raua ko te rawakore; ko Ihowa te kaihanga o ratou katoa.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Ko te tangata tupato, ka kitea atu e ia te he, ka huna i a ia; ko nga kuware, haere tonu atu, mamae tonu atu.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Ko te hua o te mahaki, a ko te wehi ki a Ihowa, he taonga, he honore, he ora.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
He tataramoa, he mahanga kei te ara o te whanoke; ko te tangata ia e tiaki ana i tona wairua, ka matara atu i ena.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Whakatupuria ake te tamaiti i te ara e haere ai ia, a, ka kaumatua, e kore e mahue i a ia.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
E whakatakoto tikanga ana te tangata taonga mo nga rawakore; a, ko te tangata i te nama, hei pononga ia ma te tangata nana i whakatarewa mai.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Ko te kairui o te kino, ka kokoti i te he: a ka kahore noa iho te patu o tona riri.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Ko te kanohi ohaoha, ka manaakitia tera; e hoatu ana hoki e ia tetahi wahi o tana taro ma te rawakore.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Peia atu te tangata whakahi, a ka riro te ngangare; ka mutu ano hoki te totohe me te whakahawea.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Ko te tangata e matenui ana ki te ngakau ma, ko te kingi he hoa mona, mo te ahuareka o ona ngutu.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Ma nga kanohi o Ihowa e tiaki te tangata whai matauranga, e whakataka ana hoki e ia nga kupu a te tangata kopeka.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
E mea ana te mangere, He raiona kei waho: ka whakamatea ahau ki nga huarahi.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
He poka hohonu te mangai o nga wahine ke: ka taka ki roto ta Ihowa tangata e whakarihariha ai.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Paihere rawa te wairangi ki roto ki te ngakau o te tamaiti; otiia ma te rakau o te whiu e pei kia matara atu i a ia.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Ko te tangata e tukino ana i te rawakore kia maha atu ai he taonga mana, me te tangata hoki e hoatu mea ana ki te tangata taonga, ka tutuki raua ki te muhore kau.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Anga mai tou taringa, whakarongo mai hoki ki nga kupu a te hunga whakaaro nui, kia tahuri mai hoki tou ngakau ki toku matauranga.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
He mea ahareka hoki, mehemea ka puritia e koe i roto i tou kopu, ki te u ngatahi raua ki runga ki ou ngutu;
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Kia okioki ai koe ki a Ihowa, koia i whakakitea ai e ahau aua mea ki a koe i tenei ra, ki a koe na ano.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
He teka ianei hira rawa nga mea kua tuhituhia atu nei e ahau ki a koe, he kupu ako, he kupu mohio;
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Kia mohio ai koe ki te tuturutanga o nga kupu o te pono, kia whakahokia ai e koe he kupu pono ki te hunga e ngare ana i a koe?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Kaua e pahuatia te rawakore, no te mea he rawakore ia, kaua hoki e whakatupuria kinotia te tangata iti i te kuwaha:
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
No te mea ka tohea e Ihowa ta ratou tohe, ka pahuatia ano hoki e ia te wairua o te hunga e pahua ana i a ratou.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Kaua e whakahoa ki te tangata pukuriri; kei haere tahi hoki koe i te tangata aritarita;
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Kei akona e koe ona ara, a ka riro i a koe he mahanga mo tou wairua.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Kei uru koe ki roto ki te hunga papaki ringa, ki nga kaiwhakakapi turanga ranei mo te moni tarewa:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ki te kahore au mea hei utu, hei aha i tangohia ai e ia tou moenga i raro i a koe?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Kaua e whakanekehia atu te rohe tawhito i whakatakotoria e ou matua.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Kei te kite ranei koe i tetahi tangata e uaua ana ki tana mahi? ka tu ia ki te aroaro o nga kingi; e kore ia e tu ki te aroaro o nga ware.
