Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Erinnya eddungi lyagalibwa okusinga eby’obugagga ebingi, n’okuganja kusinga ffeeza oba zaabu.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Abagagga n’abaavu balina kimu ekibagatta, Mukama ye Mutonzi waabwe bonna.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Omuntu omutegeevu bw’alaba akabi yeekweka, naye abatalina magezi bagenda bugenzi mu maaso ne balumizibwa.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Obugagga n’ekitiibwa n’obulamu y’empeera ey’okwetoowazanga n’okutyanga Mukama.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Amaggwa n’emitego biri mu kkubo ly’omubambaavu; naye oyo akuuma emmeeme ye anaabyewalanga.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Manyiiriza omwana mu kkubo erimugwanira okutambulirangamu, ne bw’alikula talirivaamu.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Omugagga afuga abaavu, naye eyeewola aba muddu w’oyo amuwola.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Asiga obutali butuukirivu akungula mitawaana, n’oluga olw’obusungu bwe lulizikirizibwa.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Omuntu omugabi anaabanga n’omukisa, kubanga emmere ye agirya n’abaavu.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Goba omunyoomi, entalo zinaagenda, ennyombo n’okuvumagana binaakoma.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Omuntu eyeegomba omutima omulongoofu era ayogera n’eggonjebwa, talirema kuganja ewa kabaka.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Amaaso ga Mukama galabirira amazima, era adibya entegeka z’abatali beesigwa.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Omugayaavu ayogera nti, “Ebweru eriyo empologoma,” oba nti, “Nnyinza okutemulirwa mu kkubo.”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Malaaya mutego gwa kabi, akolimiddwa Mukama mw’afiira.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Obusirusiru busibiddwa ku mutima gw’omwana omuto, naye omuggo ogukangavvula gulimuwonyeza ddala.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Omuntu atulugunya abaavu ne yeeyongera okugaggawala, n’oyo agabira omugagga awa abagagga enguzi, enkomerero ya bombi bwavu.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Ossangayo omwoyo okuwuliriza ebigambo by’omugezi, n’omutima gwo eri ebyo bye njigiriza.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Kibeera kya ssanyu bw’obikwata ku mutima gwo, n’oba mwetegefu okubiddamu byonna.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Mbikumanyisa leero ggwe, obwesige bwo bubeerenga mu Mukama.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Kale sikuwandiikidde ebintu amakumi asatu ebikuwabula era ebikuwa okumanya?
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Sikulaze ekirungi n’ekituufu, olyoke obe n’eky’okuddamu eri oyo eyakutuma?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Tonyaganga mwavu, kubanga mwavu, oba okutulugunyanga aleeteddwa mu mbuga.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Kubanga Mukama alibawolereza, n’abo ababanyaga alibanyaga.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Tokwananga muntu wa busungu, oba okuyitanga n’omuntu anyiiganyiiga amangu,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
oleme okuyiga amakubo ge ne weesuula mu mitawaana.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Teweegattanga ku abo abeeyama, newaakubadde ku abo abeeyimirira ab’amabanja.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Bw’oliba nga tolina kya kusasula ekitanda kyo kyennyini kye kirikuggyibwako.
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Tojjululanga nsalo bajjajjaabo gye bassaawo edda.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Omanyi omuntu omunyiikivu era omukugu mu mulimu gwe? Aliweereza bakabaka; taliweereza bantu batamanyiddwa.
