< Приповісті 22 >
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Melius est nomen bonum, quam divitiae multae: super argentum et aurum, gratia bona.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Dives, et pauper obviaverunt sibi: utriusque operator est Dominus.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Callidus videt malum, et abscondit se: innocens pertransiit, et afflictus est damno.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Finis modestiae timor Domini, divitiae et gloria et vita.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Arma et gladii in via perversi: custos autem animae suae longe recedit ab eis.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Proverbium est: Adolescens iuxta viam suam, etiam cum senuerit, non recedet ab ea.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Dives pauperibus imperat: et qui accipit mutuum, servus est foenerantis.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Qui seminat iniquitatem, metet mala, et virga irae suae consummabitur.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Qui pronus est ad misericordiam, benedicetur: de panibus enim suis dedit pauperi. Victoriam et honorem acquiret qui dat munera: animam autem aufert accipientium.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Eiice derisorem, et exibit cum eo iurgium, cessabuntque causae et contumeliae.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Qui diligit cordis munditiam, propter gratiam labiorum suorum habebit amicum regem.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Oculi Domini custodiunt scientiam: et supplantantur verba iniqui.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Dicit piger: Leo est foris, in medio platearum occidendus sum.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Fovea profunda, os alienae: cui iratus est Dominus, incidet in eam.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Stultitia colligata est in corde pueri, et virga disciplinae fugabit eam.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Qui calumniatur pauperem, ut augeat divitias suas, dabit ipse ditiori, et egebit.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Fili mi! Inclina aurem tuam, et audi verba sapientium: appone autem cor ad doctrinam meam.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
quae pulchra erit tibi, cum servaveris eam in ventre tuo, et redundabit in labiis tuis:
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Ut sit in Domino fiducia tua, unde et ostendi eam tibi hodie.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Ecce descripsi eam tibi tripliciter, in cogitationibus et scientia:
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
ut ostenderem tibi firmitatem, et eloquia veritatis, respondere ex his illis, qui miserunt te.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Non facias violentiam pauperi, quia pauper est: neque conteras egenum in porta:
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
quia iudicabit Dominus causam eius, et configet eos, qui confixerunt animam eius.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Noli esse amicus homini iracundo, neque ambules cum viro furioso:
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
ne forte discas semitas eius, et sumas scandalum animae tuae.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Noli esse cum his, qui defigunt manus suas, et qui vades se offerunt pro debitis:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
si enim non habes unde restituas, quid causae est ut tollat operimentum de cubili tuo?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Ne transgrediaris terminos antiquos, quos posuerunt patres tui.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Vidisti virum velocem in opere suo? coram regibus stabit, nec erit ante ignobiles.