Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Kivánatosb a jó hírnév nagy gazdagságnál; ezüstnél és aranynál a kedvesség jobb.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
A gazdag és szegény összetalálkoznak, mindkettőt pedig az Úr szerzi.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Az eszes meglátja a bajt és elrejti magát; a bolondok pedig neki mennek és kárát vallják.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Az alázatosságnak bére az Úr félelme, gazdagság és tisztesség és élet.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Tövisek és tőrök vannak a gonosznak útában; a ki megőrzi a maga lelkét, távol jár azoktól.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Tanítsd a gyermeket az ő útjának módja szerint; még mikor megvénhedik is, el nem távozik attól.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
A gazdag a szegényeken uralkodik, és szolgája a kölcsönvevő a kölcsönadónak.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
A ki vet álnokságot, arat nyomorúságot; és az ő haragjának vesszeje megtöretik.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Az irgalmas szemű ember megáldatik, mert adott az ő kenyeréből a szegénynek.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Űzd el a csúfolót, és elmegy a háborgás is, és megszünik a patvarkodás és a szidalmazás.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
A ki szereti a szívnek tisztaságát, beszéde kedvesség: annak barátja a király.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Az Úrnak szemei megőrzik a tudományt; a hitetlennek beszédét pedig felforgatja.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
A rest azt mondja: oroszlán van ottkin, az utczák közepén megölettetném.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Mély verem az idegen asszonyoknak szája; a kire haragszik az Úr, oda esik.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
A gyermek elméjéhez köttetett a bolondság; de a fenyítés vesszeje messze elűzi ő tőle azt.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
A ki elnyomja a szegényt, hogy szaporítsa az ő marháját; a ki ád a gazdagnak: végre szűkölködésre jut.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Hajtsd füledet, és hallgasd a bölcseknek beszédeit; és a te elmédet figyelmeztesd az én tudományomra.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Mert gyönyörűséges lesz, ha megtartod azokat szívedben; legyenek együtt állandók a te ajkaidon!
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Hogy az Úrban legyen a te bizodalmad, arra tanítottalak ma téged, igen, téged.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Nem írtam-é néked drága szép tanulságokat, tanácsokban és tudományban?
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Hogy tudtodra adjam néked az igazság beszédinek bizonyos voltát: hogy igaz beszédet vígy válaszul elküldőidnek.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Ne rabold ki a szegényt, mert szegény ő; és meg ne rontsd a nyomorultat a kapuban;
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Mert az Úr forgatja azoknak ügyét, és az ő kirablóik életét elragadja.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Ne tarts barátságot a haragossal, és a dühösködővel ne menj;
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Hogy el ne tanuld az ő útait, és tőrt ne keress tennen magadnak.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Ne légy azok közt, a kik kézbe csapnak, a kik adósságért kezeskednek.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ha nincs néked miből megadnod; miért vegye el a te ágyadat te alólad?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Ne bontsd el a régi határt, melyet csináltak a te eleid.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Láttál-é az ő dolgában szorgalmatos embert? A királyok előtt álland, nem marad meg az alsó rendűek között.
