Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
A good name is rather to be chosen than great riches; And better is good-will than silver and gold.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
The rich and the poor meet together; The LORD is the Maker of them all.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
The prudent man seeth the evil, and hideth himself; But the simple rush on, and are punished.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
By humility and the fear of the LORD Are riches and honor and life.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Thorns and snares are in the way of the deceitful; He that will preserve his life will be far from them.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Train up a child in accordance with his way, And when he is old he will not depart from it.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
The rich ruleth over the poor, And the borrower is servant to the lender.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
He who soweth iniquity shall reap calamity, And the rod of his punishment is prepared.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
He who hath a bountiful eye shall be blessed, Because he giveth of his bread to the poor.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Cast out the scoffer, and contention will go out; Yea, strife and reproach will cease.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
He who loveth purity of heart, Grace is upon his lips, and the king will be his friend.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
The eyes of the LORD watch over knowledge; But he overthroweth the words of the treacherous.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
The slothful man saith, “There is a lion without; I shall be slain in the streets.”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
The mouth of strange women is a deep pit; He with whom the LORD is angry shall fall therein.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Folly is bound to the heart of a child; But the rod of correction will drive it far from him.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
He that oppresseth the poor to increase his wealth, And he that giveth to the rich, shall surely come to want.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Incline thine ear, and hear the words of the wise, And give heed to my instruction!
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
For it will be a pleasant thing, if thou keep them in thy bosom, When they are altogether established upon thy lips.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
That thy trust may be in the LORD, I have this day given to thee instruction, yea, to thee.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Behold, I have written to thee excellent things Concerning counsel and knowledge;
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
That I may make thee know rectitude, and words of truth; That thou mayst bring back words of truth to them that send thee.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Rob not the poor man, because he is poor, Nor crush thou the destitute at the gate;
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
For the LORD will maintain their cause, And despoil their spoilers of life.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Make no friendship with a passionate man, Nor be the companion of a man prone to wrath;
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Lest thou learn his ways, And take to thyself a snare.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Be not thou one of those who strike hands, Of those who are sureties for debts.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
When thou hast nothing to pay, Why should thy bed be taken from under thee?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Remove not the ancient landmark, Which thy fathers have made.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Seest thou a man diligent in his business? He shall be the minister of kings; He shall not serve obscure men.
