Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
A name is chosen rather than much wealth, Than silver and than gold—good grace.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Rich and poor have met together, YHWH [is] the Maker of them all.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
The prudent has seen the evil, and is hidden, And the simple have passed on, and are punished.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
The end of humility [is] the fear of YHWH, riches, and honor, and life.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Thorns [and] snares [are] in the way of the perverse, Whoever is keeping his soul is far from them.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Give instruction to a youth about his way, Even when he is old he does not turn from it.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
The rich rules over the poor, And a servant [is] the borrower to the lender.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Whoever is sowing perverseness reaps sorrow, And the rod of his anger wears out.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
The good of eye—he is blessed, For he has given of his bread to the poor.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Cast out a scorner—and contention goes out, And strife and shame cease.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Whoever is loving cleanness of heart, His lips [are] grace, A king [is] his friend.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
The eyes of YHWH have kept knowledge, And He overthrows the words of the treacherous.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
The slothful has said, “A lion [is] outside, I am slain in the midst of the broad places.”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
The mouth of strange women [is] a deep pit, The abhorred of YHWH falls there.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Folly is bound up in the heart of a youth, The rod of discipline puts it far from him.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
He [who] is oppressing the poor to multiply his [riches], Is giving to the rich—only to want.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Incline your ear, and hear words of the wise, And set your heart to my knowledge,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
For they are pleasant when you keep them in your heart, They are prepared together for your lips.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
That your trust may be in YHWH, I caused you to know today, even you.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Have I not written to you three times With counsels and knowledge?
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
To cause you to know the certainty of sayings of truth, To return sayings of truth to those sending you.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Do not rob the poor because he [is] poor, And do not bruise the afflicted in the gate.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
For YHWH pleads their cause, And has spoiled the soul of their spoilers.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Do not show yourself friendly with an angry man, And do not go in with a man of fury,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Lest you learn his paths, And have received a snare to your soul.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Do not be among those striking hands, Among sureties [for] burdens.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
If you have nothing to pay, Why does he take your bed from under you?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Do not remove a border of ancient times, That your fathers have made.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Have you seen a man speedy in his business? He stations himself before kings, He does not station himself before obscure men!
