Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Khawhthem khawzah anglakawh mingleek naak tyk, Sui ingkaw tangka anglakawh mikhaileeknaak ce tyk.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Kuiqang ingkaw khawdeng awm haih nih nawh, ak synkung taw Khawsa ni.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Khawkpoekthai ing them amak leek a huawh thuk ta nawh, Khawk hang ingtaw pan nawh kyinaak sawng hy.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Kawdungnaak ingkaw Khawsa kqihchahnaak taw khawhthem, kyihcahnaak ingkaw hqingnaakna awm hy.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Thlakche a cehnaak lamawh hling ingkaw thang awm nawh, a hqingnaak ak ngaihthyn ingtaw cece qei hy.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Nasen a cehnaak hly lamawh cawngpyi lah, a pacawngnaak dy am hilh kaw.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Boei ing khawdeng uk nawh, them ak pu taw ak pu pek a tamnaa ni.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Them amak leek ak saw ing kyinaak ce hu kaw, ak kawsonaak ing a saithainaak awm hqeena awm kaw.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Khawboe ak leek ing zoseennaak hu kaw, thlak khawdeng am cahnaak ak caming.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Thlang ak thekhanaak ce hek nawh, hqo dip sak lah, khqah qunaak ingkaw hqonaak dip kaw.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Kawlung ciimnaak lungna nawh awihneem ing awi ak kqawn taw sangpahrang ce pyina kaw.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Bawipa mik ing simthainaak ak ta thlang ce khoemdoen nawh, cehlai amak ypawm thlang ak awi ce am ngai zaak na kaw.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Thlak thadam ing, “Im lengawh samthyn awm nawh, a leng kak cawn awhtaw ni cui saw thi hly nyng,” ti hy.
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Nukche am kha taw lawkkhqawng ak dung soeih ing myih nawh, Bawipa ing a sawhnaakkhqi taw cek khuina tla kawm uh.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Nasen kawlung taw qawnaak ing pin nawh, ceseiawm toelthamnaak cumcik ing ak hlana thoeng pe kaw.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
A boeinaak hamna khawdeng thekhana nawh boei venna ang hyp kutdo ak pe thlang taw khawdeng kaw.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Thlakcyi ak awi ve nang haa keng nawh ngai lah; nak kawlung ce ka cyihnaak donaakna hawna lah.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Nak kawlung khuiawh kym nawh, nam khaawh ak soepna cak sak lah.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Nak cangnaak ce Bawipa a venawh a awm-naak hamna tuhngawi qoe naven qoeawh ning zak sak nyng.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Na hamna awicyih sawmthum kawpoek leek pheknaak awi ingkaw simnaak awicyihkhqi ning zak sak nyng.
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Nang anik tyikung venawh ak thym awi nak kqawnnaak pe thai ham, ak thym ingkaw ypnaak ak cu awikhqi ce am ka ni cawngpyi nawh aw?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Ak khawdeng koeh thekhana nawh, ak voet vai thlang ce vawng kawtawh koeh phep.
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Bawipa ing amingmih ham awideng kawm saw amingmih ak thekhanaakkhqi ce thung khqi kaw.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Kawso ak nget thlang koeh heem nawh, kawpoekche ak toen koeh pyina.
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
A khawboe oet kawm tik saw, na hqingnaak ham thang nak dunna awm kaw.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Kut beih ing awi ak kamkhqi venawh koeh boei.
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Ikawawm pek kawi am na tak awhtaw ikaw ham nanu na ihkhun ce pek ham nang cai?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Nukdam pakdamkhqi ing syn awhkawng ami sym hawh qiilung ce koeh thoeih.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
A bibinaak awh ak ypawm thlang nak hu aw? anih taw thlang zap a bi ak bi am nawh, sangpahrang bi ak bi ni.
