Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Mbiri yabwino ndi yofunika kuposa chuma chambiri; kupeza kuyanja nʼkwabwino kuposa siliva kapena golide.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Wolemera ndi wosauka ndi ofanana; onsewa anawalenga ndi Yehova.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
Munthu wochenjera akaona choopsa amabisala, koma munthu wopusa amangopitirira ndipo amadzanongʼoneza bondo.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Mphotho ya munthu wodzichepetsa ndi woopa Yehova ndi chuma, ulemu ndi moyo.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Mʼnjira za anthu oyipa muli minga ndi misampha, koma amene amasala moyo wake adzazipewa zonsezo.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Mwana muzimuphunzitsa njira yake, ndipo akadzakalamba sadzachokamo.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Wolemera amalamulira wosauka, ndipo wokongola zinthu amakhala kapolo wa womukongozayo.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Amene amafesa zoyipa amakolola mavuto, ndipo ndodo yaukali wake idzathyoka.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Amene ali ndi diso lachifundo adzadalitsika, pakuti iye amagawana chakudya chake ndi anthu osauka.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Chotsani munthu wonyoza, ndipo kukangana kudzatha; mapokoso ndi zonyoza zidzaleka.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Amene amakonda kukhala woyera mtima ndi kumayankhula mawu abwino, adzakhala bwenzi la mfumu.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Maso a Yehova amakhala pa anthu odziwa bwino zinthu, koma Iye adzalepheretsa mawu a anthu osakhulupirika.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Munthu waulesi amati, “Kunjaku kuli mkango. Ine ndidzaphedwa mʼmisewu!”
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Pakamwa pa mkazi wachigololo pali ngati dzenje lozama; amene Yehova wamukwiyira adzagwamo.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Uchitsiru umakhala mu mtima mwa mwana, koma ndodo yomulangira mwanayo idzachotsa uchitsiruwo.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Amene amapondereza anthu osauka kuti awonjezere chuma chake, ndiponso amene amapereka mphatso kwa anthu olemera onsewa adzasauka.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Utchere khutu lako ndipo umvere mawu anzeru; uyike mtima wako pa zimene ndikukuphunzitsa kuti udziwe.
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Zidzakhala zokondweretsa ngati uzisunga mu mtima mwako ndi wokonzeka kuziyankhula.
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Ndakuphunzitsa zimenezi lero koma makamaka uziopa Yehova.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Kodi suja ndinakulembera malangizo makumi atatu okuchenjeza ndi okupatsa nzeru,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
malangizo okudziwitsa zolungama ndi zoona ndi kuti ukawayankhe zoona amene akutumawo?
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Mʼmphawi usamubere chifukwa ndi osauka, ndipo usawapondereze anthu osowa mʼbwalo la milandu,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
pakuti Yehova adzawateteza pa mlandu wawo ndipo adzalanda moyo onse amene amawalanda iwo.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Usapalane naye ubwenzi munthu wosachedwa kupsa mtima ndipo usayanjane ndi munthu amene sachedwa kukwiya
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
kuopa kuti iwe ungadzaphunzire njira zake ndi kukodwa mu msampha.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Usakhale munthu wopereka chikole kapena kukhala mboni pa ngongole;
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
ngati ulephera kupeza njira yolipirira adzakulanda ngakhale bedi lako lomwe.
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
Usasunthe mwala wamʼmalire akalekale amene anayikidwa ndi makolo ako.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Kodi ukumuona munthu waluso pa ntchito yake? Iye adzatumikira mafumu; sadzatumikira anthu wamba.
