Приповісті 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

‌ʻOku ʻi he nima ʻo Sihova ʻae loto ʻoe tuʻi, ʻo hangē ko e vai ʻoe ngaahi vaitafe: he ʻoku ne fefakatafoki ʻaki ia ko ʻene faʻiteliha ʻaʻana.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

‌ʻOku matamata totonu ʻae hala kotoa pē ʻoe tangata ki hono mata ʻoʻona: ka ʻoku ʻahiʻahiʻi ʻe Sihova ʻae loto.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

Ko e fai totonu mo e fakamaau, ʻoku lelei hake ia kia Sihova ʻi he feilaulau.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

Ko e mata ʻoku fieʻeiki, mo e loto fielahi, pea mo e keli ʻae kakai angakovi, ko e angahala ia.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

‌ʻOku tupu ʻae mahu ʻi he fakakaukau ʻae faʻa ngāue; ka ko e masiva pe kiate ia ʻoku fai fakavavevave noa pe.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

Ko e maʻu ʻae koloa lahi ʻaki ʻae ʻelelo loi, ko e vaʻinga ia ʻoku vilingia fano ʻiate kinautolu ʻoku kumi ki he mate.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

Ko e kaihaʻa ʻae kakai angakovi ʻe ʻauha ai ʻakinautolu; koeʻuhi ʻoku ʻikai te nau loto ki he fai totonu.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

‌ʻOku pikopiko mo ʻalu kehe ʻae hala ʻoe tangata: ka ʻoku totonu ʻae ngāue ʻaʻana ʻoku loto maʻa.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

‌ʻOku lelei hake ʻae nofo ki he tuliki ʻi ha tuʻafale, ʻi he nofo ʻi loto fale mo ha fefine ʻoku faʻa kē.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

‌ʻOku holi ki he kovi ʻae laumālie ʻoe angahala: pea ʻoku ʻikai maʻu ha lelei ʻe hono kaungāʻapi ʻi hono ʻao.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

‌ʻOka tautea ʻaia ʻoku faʻa manuki, ʻe poto ai ʻae vale: pea ka akonekina ʻae poto, ʻoku ne maʻu ai ʻae ʻilo.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

‌ʻOku fakakaukau poto ʻae tangata māʻoniʻoni ki he fale ʻoe angahala: pea ʻoku lī ki lalo ʻae angahala ʻe he ʻOtua koeʻuhi ko ʻene angahala.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Ko ia ʻe tāpuni hono telinga ki he tangi ʻae masiva ʻe tangi foki ia, ka ʻe ʻikai ongoʻi ʻe ha taha.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

‌ʻOku lolomi ʻae ʻita ʻoka ʻatu fufū ha meʻa foaki: pea ʻoku taʻofi ʻe he totongi fufū ʻae houhau lahi.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

Ko e fakamaau ko e fiefiaʻanga ia ʻoe māʻoniʻoni: ka ʻe hoko ʻae fakaʻauha ki he fai kovi.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

‌ʻE nofomaʻu ʻi he fakatahaʻanga ʻoe kakai mate, ʻae tangata ko ia ʻoku hē mei he hala ʻoe poto.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

Ko ia ʻoku manako ki he vaʻinga ʻe hoko ia ko e tangata masiva: ʻe ʻikai koloaʻia ia ʻaia ʻoku manako ki he kava mo e lolo.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

‌ʻE fetongi ʻe he angahala ʻae māʻoniʻoni, pea mo ia ʻoku fai kovi ʻae angatonu.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

‌ʻOku lelei hake ʻae nofo ʻi he toafa, ʻi he nonofo mo ha fefine faʻa kē mo faʻa ʻita.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

‌ʻOku ai ʻae koloa ke manako ki ai, pea mo e lolo ʻi he fale ʻoe poto; ka ʻoku fakaʻosi noa pe ia ʻe he tangata vale.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

Ko ia ʻoku tulituli pau ki he māʻoniʻoni mo e ʻaloʻofa te ne maʻu ʻae moʻui, mo e māʻoniʻoni, pea mo e ongolelei.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

‌ʻOku kaka ʻe he tangata poto ʻae ʻā ʻoe kolo ʻae mālohi, ʻo ne maumauʻi hono mālohi mo ene viki.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

Ko ia ʻoku tauhi hono ngutu mo hono ʻelelo, ʻoku fakahaofi ʻe ia hono laumālie mei he ngaahi mamahi.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

Ko fielahi mo manuki fieʻeiki, ko e hingoa ia ʻoʻona ʻoku faʻa ʻita ʻi he laukau.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

Ko e holi ʻae fakapikopiko ʻe mate ai ia; he ʻoku fakafisi hono nima ki he ngāue.

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

‌ʻOku manumanu ʻaupito ia ʻi he ʻaho ʻo poʻuli: ka ʻoku faʻa foaki ʻae māʻoniʻoni ʻo ʻikai te ne faʻa taʻofia ia.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Ko e meʻa fakalielia ʻae feilaulau ʻae angahala: kae huanoa ʻi hono ʻomi ia mo e loto kovi!

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

‌ʻE ʻauha ʻae fakamoʻoni loi: ka ko e tangata ʻoku faʻa fakafanongo ʻoku lea maau ia.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

‌ʻOku fakafefeka ʻe he tangata angakovi ʻa hono mata: ka ʻoku fakakaukau ʻe he angatonu ki hono hala.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

‌ʻOku ʻikai ha poto pe ha fakakaukau, pe ha tuʻutuʻuni ʻe faʻa tuʻu kia Sihova.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

‌ʻOku teuteu ʻae hoosi ki he ʻaho ʻoe tau: ka ʻoku meia Sihova ʻae faʻa ikuna.