< Приповісті 21 >
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Como los repartimientos de las aguas, así está el corazón del rey en la mano del SEÑOR; a todo lo que quiere lo inclina.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Todo camino del hombre es recto en su opinión; mas el SEÑOR pesa los corazones.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Hacer justicia y juicio es al SEÑOR más agradable que sacrificio.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Altivez de ojos, y orgullo de corazón, que es la candela de los impíos, es pecado.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Los pensamientos del solícito ciertamente van a abundancia; mas los de todo presuroso, indefectiblemente a pobreza.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Allegar tesoros con lengua de mentira, es vanidad desatentada de aquellos que buscan la muerte.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
La rapiña de los impíos los destruirá; por cuanto no quisieron hacer juicio.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
El camino del hombre perverso es torcido y extraño; mas la obra del limpio es recta.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Mejor es vivir en un rincón del terrado que con la mujer rencillosa en espaciosa casa.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
El alma del impío desea mal; su prójimo no le parece bien.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Cuando el burlador es castigado, el simple se hace sabio; y enseñando al sabio, toma sabiduría.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Considera el justo la casa del impío; cómo los impíos son trastornados por el mal.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
El que cierra su oído al clamor del pobre, también él clamará, y no será oído.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
El presente en secreto amansa el furor, y el don en el seno, la fuerte ira.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Alegría es al justo el hacer juicio; mas quebrantamiento a los que hacen iniquidad.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
El hombre que yerra del camino de la sabiduría, vendrá a parar en la compañía de los muertos.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Hombre necesitado será el que ama el deleite; y el que ama el vino y el ungüento no enriquecerá.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
El rescate del justo será el impío, y por los rectos el prevaricador.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Mejor es morar en tierra del desierto, que con la mujer rencillosa e iracunda.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Tesoro codiciable y aceite hay en la casa del sabio; mas el hombre loco lo disipará.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
El que sigue la justicia y la misericordia, hallará la vida, la justicia, y la honra.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
La ciudad de los fuertes tomó el sabio, y derribó la fuerza en que ella confiaba.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
El que guarda su boca y su lengua, su alma guarda de angustias.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Soberbio, arrogante y burlador es el nombre del que obra con la furia de la soberbia.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
El deseo del perezoso le mata, porque sus manos no quieren trabajar.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Hay quien todo el día codicia; mas el justo da, y sigue dando.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
El sacrificio de los impíos es abominación; ¡cuánto más ofreciéndolo con maldad!
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
El testigo mentiroso perecerá; mas el hombre que oye, permanecerá en su dicho.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
El hombre impío endurece su rostro; mas el recto ordena sus caminos.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
No hay sabiduría, ni inteligencia, ni consejo, contra el SEÑOR.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
El caballo se apareja para el día de la batalla; mas del SEÑOR es el salvar.