Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Konungs hjarta er i Herrens hand som bekkjer, han vender det kvar helst han vil.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Kvar mann tykkjer at hans eigi ferd er rett, men det er Herren som prøver hjarto.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
At folk gjer rett og skil, er meir verdt for Herren enn offer.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Ovmods augo og sjølvgodt hjarta - lampa åt gudlause folk er synd.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Umtanke hjå den annsame er berre til vinning, men hastverk berre til tap.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Skattevinning med ljugartunga er ein kvervande pust av deim som søkjer dauden.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Den vald dei gudlause gjer, skal riva deim sjølve burt, for det som er, vil dei ikkje gjera.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Skuldig mann gjeng krokut veg, men den reine - han gjer si gjerning beint fram.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Betre å bu i ei krå på taket enn å ha sams hus med trettekjær kvinna.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Ugudleg manns sjæl hev hug til det vonde, hans næste finn ikkje miskunn hjå honom.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Refser du spottaren, vert uvitingen vis, og lærer du vismannen, tek han mot kunnskap.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Ein rettferdig agtar på gudlause-hus, han støyter dei gudlause ned i ulukka.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Dytter du øyra til for armings rop, skal sjølv du ropa og ikkje få svar.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Gåva i løyndom stiller vreide, og gjeving i barmen stiller største harmen.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Det er ei gleda for rettferdig mann å gjera rett, men ei rædsla for illgjerningsmenner.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Den som viller seg burt frå klokskaps veg, han skal hamna i skuggeheimen.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Ein fatigmann vert den som elskar moro, ei vert han rik som elskar vin og olje.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Den gudlause vert løysepeng for den rettferdige, og utru kjem i staden for den ærlege.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Betre å bu i eit øydeland enn hjå arg og trættekjær kvinna.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Vismann hev dyre skattar og olje i huset, men uvitingen øyder det upp.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Den som strævar etter rettferd og miskunn, han skal finna liv og rettferd og æra.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Ein by med kjempor tek vismannen inn, og han bryt ned den borgi som byen lit på.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Den som varar sin munn og si tunga, han varar si sjæl frå trengslor.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Ein ovmodig og ubljug kallar me spottar, ein som fer fram med ofselegt ovmod.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Lysti åt letingen drep honom sjølv, for henderne hans vil inkje gjera.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Heile dagen snikjer den snikne, men ein rettferdig gjev og sparer inkje.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Offer frå gudlause er ei gruv, og endå meir når dei samstundes emnar på ilt.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Eit ljugar-vitne skal ganga til grunns, men ein mann som lyder etter, skal få tala alltid.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Gudlaus mann ter seg skamlaus, men den ærlege gjeng sine vegar stødigt.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Det finst ingen visdom og inkje vit og ingi råd imot Herren.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Hesten vert budd til herferdsdagen, men sigeren kjem ifrå Herren.
