Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Omutima gwa kabaka guli ng’amazzi agakulukutira mu mukono gwa Mukama, era agukyusiza gy’ayagala yonna.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Buli kkubo lya muntu liba ng’ettuufu mu maaso ge, naye Mukama apima omutima.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Okukola ebituufu n’eby’amazima kisanyusa Mukama okusinga ssaddaaka.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Amaaso ageegulumiza, n’omutima ogw’amalala, ye ttabaaza y’ababi, era ebyo kwonoona.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Enteekateeka z’omunyiikivu zivaamu magoba meereere, naye okwanguyiriza okutalina nteekateeka kuvaamu bwavu.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Okufuna obugagga n’olulimi olulimba, mpewo buwewo etwalibwa eruuyi n’eruuyi era mutego gwa kufa.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Obukambwe bw’ababi bulibamalawo, kubanga bagaana okukola eby’ensonga.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Ekkubo ly’abazza emisango liba kyamu, naye ery’abataliiko musango liba golokofu.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Okusula ku kasolya k’ennyumba, kisinga okubeera mu nnyumba n’omukazi omuyombi.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Emmeeme y’omubi yeegomba okukola ebibi; talaga muliraanwa we kisa n’akatono.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Omukudaazi bw’abonerezebwa, atalina magezi agafuna; n’ow’amagezi bw’ayigirizibwa afuna okutegeera.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Katonda alaba ebifa mu nnyumba y’omubi, era abakozi b’ebibi abazikkiririza ddala.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Oyo aziba amatu ge eri okulaajana kw’omwavu, naye alikoowoola nga talina amwanukula.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Ekirabo ekigabire mu kyama kikakkanya obusungu obungi, n’enguzi ebikiddwa mu munagiro eggyawo ekiruyi ekingi.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Ensonga bwe zisalibwa mu bwenkanya, lye ssanyu eri abatuukirivu, naye kiba kyekango eri abakozi b’ebibi.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Omuntu awaba okuva mu kkubo ly’okutegeera, agukira mu bafu.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Aganza eby’amasanyu anaabanga mwavu, n’oyo ayagala omwenge n’amafuta taligaggawala.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Abakozi b’ebibi batuukibwako emitawaana egyandigudde ku balungi, n’ekyandituuse ku b’amazima kituuka ku batali beesigwa.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Okubeera mu ddungu, kisinga okubeera n’omukazi omuyombi anyiiganyiiga.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Mu nnyumba y’omutuukirivu mubaamu eby’obugagga eby’omuwendo, naye omusirusiru ebibye byonna abyonoona.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Agoberera obutuukirivu n’ekisa, alibeera n’obulamu obukulaakulana n’ekitiibwa.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Omuntu ow’amagezi alumba ekibuga eky’abazira nnamige, era n’asesebbula enfo yaabwe gye beesiga.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Afuga akamwa ke n’olulimi lwe, yeewoonya emitawaana.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
“Mukudaazi,” lye linnya ly’ab’amalala abeeraga, abeetwalira mu kwemanya okw’ekitalo mwe batambulira.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Okwetaaga kw’omugayaavu lwe luliba olumbe lwe, kubanga emikono gye tegyagala kukola.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Olunaku lwonna aba yeegomba kweyongezaako, naye omutuukirivu agaba awatali kwebalira.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Ssaddaaka y’omubi ya muzizo, na ddala bw’agireeta ng’alina ekigendererwa ekitali kirungi.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Omujulizi ow’obulimba alizikirira, naye ekigambo ky’oyo ayogera eby’amazima kiribeerera emirembe gyonna.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Omuntu omubi yeekazaakaza, naye omuntu ow’amazima yeegendereza amakubo ge.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Tewali magezi, newaakubadde okutegeera, wadde ebiteeso ebiyinza okulemesa Mukama.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Embalaasi etegekerwa olunaku olw’olutalo, naye obuwanguzi buva eri Mukama.
