Приповісті 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

Kati na loboko na Yawe, motema ya mokonzi ezalaka lokola moluka oyo atindaka esika nyonso oyo alingi.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

Nzela nyonso ya moto emonanaka alima na miso na ye, kasi ezali Yawe nde amekaka mitema.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

Na miso na Yawe, kosala makambo ya sembo mpe ya alima ezali motuya koleka bambeka ya kotumba.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

Miso ya lofundu, motema ya lolendo mpe kongenga ya bato mabe ezali masumu.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

Mabongisi ya moto oyo asalaka mosala ememaka ye na bomengo, kasi kozala motema moto-moto ememaka na kozanga.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

Kozwa bomengo na nzela ya lokuta ezali kaka molinga oyo epanzanaka mpe motambo oyo ememaka na kufa.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

Makambo ya bato mabe ebebisaka bango moko, pamba te baboyaka kosala makambo ya sembo.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

Nzela ya moto mabe ezalaka na mabaku, kasi mosala ya moto ya peto ezalaka sembo.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

Kovanda na songe ya ndako ezali malamu koleka kovanda elongo na mwasi oyo aswanaka-swanaka.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

Molimo ya moto mabe elingaka kaka makambo mabe; ata moninga na ye penza azwaka ngolu te na miso na ye.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

Tango bapesaka motioli etumbu, zoba akomaka moto ya bwanya; mpe tango bapesaka malako epai ya moto ya bwanya, azwaka solo boyebi.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

Nzambe ya sembo atalaka na bokebi makambo oyo esalemaka kati na bandako ya bato mabe, mpe akweyisaka bango kati na pasi.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Soki moto akangi matoyi na ye mpo na koboya koyoka koganga ya mobola, ye mpe bakoyanola ye te tango akoganga.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

Likabo oyo bapesi na nkuku ekitisaka kanda, mpe kado oyo batie na tolo ekitisaka kanda makasi.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

Ezali esengo mpo na moyengebene kosambisa makambo na sembo, kasi yango ezali pasi makasi mpo na bato oyo basalaka mabe.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

Moto oyo abungi nzela ya bwanya akovanda kati na lisanga ya bakufi.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

Moto oyo alingaka biyenga akokoma mobola; moto oyo alingaka masanga ya vino mpe mafuta akotikala kokoma mozwi te.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

Moto mabe azalaka lokola motuya oyo bafutaka mpo na kosikola moto ya sembo; moto ya sembo te azalaka lokola motuya oyo bafutaka mpo na kosikola moto ya alima.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

Kovanda kati na esobe ezali malamu koleka kovanda esika moko na mwasi oyo aswanaka-swanaka mpe asilikaka-silikaka.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

Bilei ya kitoko mpe mafuta ezalaka kati na ndako ya moto ya bwanya, kasi moto oyo azangi mayele abebisaka yango.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

Moto oyo alukaka bosembo mpe bolingo akozwa bomoi, bomengo mpe lokumu.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

Moto ya bwanya abundisaka engumba ya bato ya makasi, mpe akweyisaka bandako ya makasi oyo bato batielaka mitema.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

Moto oyo abatelaka monoko mpe lolemo na ye abatelaka molimo na ye na pasi.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

Kombo ya moto ya lofundu mpe ya lolendo ezali: « Motioli. » Asalaka makambo na lolendo oyo eleka ndelo.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

Baposa ya moto ya goyigoyi ekoboma ye, pamba te maboko na ye eboyaka kosala.

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

Mokolo mobimba, akufaka na ye kaka na baposa makasi; kasi moto ya sembo apesaka na kobomba te.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Mbeka ya moto mabe ezalaka nkele; ezalaka nkele koleka soki amemi yango na makanisi mabe.

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

Motatoli ya lokuta akokufa, kasi moto oyo ayokaka akoloba tango nyonso.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

Moto mabe akangaka elongi na ye, kasi moto ya sembo alendisaka nzela na ye.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

Liboso na Yawe, bwanya moko te, mayele moko te mpe toli moko te ekoki kolonga.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Mpunda ebongisama mpo na mokolo ya bitumba, kasi elonga ewutaka na Yawe.