Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Kè a wa a se tankou kanal dlo nan men SENYÈ a; Li vire l kote Li vle.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Chemen a yon moun bon nan pwòp zye li; men SENYÈ a peze kè yo.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
SENYÈ a pito ladwati ak lajistis plis pase sakrifis.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Zye ki leve wo ak kè ki plen ògèy; lanp a mechan yo se peche.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Plan a dilijan an mennen byen si, vè avantaj; men tout moun ki aji san reflechi va, san dout, vin pòv.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Ranmase anpil byen ak lang k ap bay manti se yon vapè k ap sove ale, k ap kouri dèyè lanmò.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Vyolans a mechan yo va trennen yo fè yo pati, akoz yo refize aji ak jistis.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Chemen a yon moun koupab kwochi; men pou sila ki san tach la, kondwit li dwat.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Li pi bon pou viv nan ti kwen sou twati a pase nan yon kay ak yon fanm k ap fè kont tout tan.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Nanm a mechan an vle mal; vwazen li an pa twouve gras nan zye l.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Lè mokè a vin pini, moun san konprann nan vin saj; men lè moun saj la enstwi, li resevwa konesans.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Lè sila ki dwat, pran an konsiderasyon kay mechan an, afè mechan an vin detwi nèt.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Sila ki fèmen zòrèy li a kri aflije a, va vin kriye pou kont li, men li p ap jwenn repons.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Yon kado vèse an sekrè kalme fachez, e yon anba tab ki glise rive, bese gwo kòlè.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Aplike lajistis se yon plezi pou moun dwat; men se yon gwo laperèz pou malfektè inikite yo.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Yon nonm egare ki kite chemen bon konprann nan, va jwenn repo nan asanble mò yo.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Sila ki renmen plezi, va vin pòv; sila ki renmen diven ak lwil, p ap janm rich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Mechan an se yon ranson pou moun dwat yo; e sila ki fè trèt la pou sila ki kanpe janm.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Li pi bon pou rete nan dezè pase viv ak yon fanm k ap agase moun tout tan.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Gen bèl trezò ak lwil nan abitasyon a moun saj la; men, moun san konprann nan vale tout.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Sila ki swiv ladwati ak fidelite a jwenn lavi, ladwati ak lonè.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Yon nonm saj monte sou miray vil pwisan, e fè tonbe sitadèl la ki te bay yo konfyans.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Sila ki veye bouch li ak lang li pwoteje nanm li kont gwo twoub.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Ògèy, Monte Tèt Wo, Mokè; men tit a sila ki aji nan ògèy ak ensolans yo.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Se volonte a parese a ki fè l mouri, paske men li refize travay;
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Gen moun tout lajounen kap anvi yon bagay, pandan moun dwat yo ap vèse bay san rete.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Sakrifis a mechan yo abominab; se konbyen anplis, lè l pote ak movèz fwa.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Yon fo temwen va peri; men sila ki koute verite a va pale ak letènite.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Moun mechan an afiche yon figi brav; men pou moun ladwati a, chemen li an sèten.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Nanpwen sajès, ni bon konprann, ni konsèy kont SENYÈ a.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Cheval la prepare pou jou batay la; men viktwa a se nan men SENYÈ a.
