Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Seyè a dirije lespri yon wa, menm jan li dirije yon kouran dlo nan kannal. Li mennen l' kote li vle.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Lèzòm mete nan lide yo tou sa y'ap fè dwat. Men, pa bliye, se Seyè a k'ap jije sa ki nan kè yo.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Fè sa ki dwat. Pa nan patipri. Sa fè Seyè a plezi pi plis pase bèt ou ta touye pou li.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Fè awogans, gonfle lestonmak yo sou moun, se sa ase mechan yo ap chache fè. Tou sa se peche.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Lè ou pran san ou pou ou travay, tou sa w'ap fè ap ba ou benefis. Men, lè ou twò prese, ou p'ap janm gen anyen.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Moun k'ap mache bay manti pou fè lajan ap kouri dèyè van. Se lanmò y'ap chache.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Move zak mechan yo ap fè a ap fini ak yo, paske yo derefize fè sa ki dwat devan Bondye.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Moun k'ap fè sa ki mal ap mache sou chemen plen detou. Men, inonsan yo fè sa ki dwat.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Pito ou rete pou kont ou nan yon kwen galata pase pou ou rete nan kay ak yon fanm ki toujou ap chache kont.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Mechan toujou anvi fè sa ki mal. Yo pa gen pitye pou pesonn.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Lè yo pini yon moun ki renmen pase lòt nan betiz, se yon leson pou moun ki pa gen lespri. Men, moun ki gen bon konprann, lè yo pale avè l', li vin gen plis konesans.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Bondye pa nan patipri, li konnen sa k'ap pase anndan kay mechan yo. Li fè malè tonbe sou yo.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Si ou fèmen zòrèy ou pou ou pa tande pòv k'ap mande ou lacharite, konsa tou pesonn p'ap tande ou lè w'a mande sekou.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Lè yon moun fache sou ou, si ou ba li yon kado an kachèt, w'a fè l' vin frèt. Wi, yon kado glise nan pòch li ap kase fe l'.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Lè yo rann jistis san patipri, moun ki mache dwat yo gen kè kontan. Men, mechan yo gen kè kase.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Lè yon moun pèdi chemen l' pou l' aji tankou moun fou, se lanmò k'ap fè li siyon.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Lè ou renmen plezi, w'ap toujou pòv. Lè ou renmen bon bweson ak bon manje, ou p'ap janm gen lajan.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Lè pou malè ta tonbe sou moun ki mache dwat yo, se sou mechan yo li tonbe.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Pito ou viv pou kont ou nan yon dezè pase pou ou viv nan kay ak yon fanm ki tout tan ap chache kont, ki tout tan ap plenyen.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Moun ki gen konprann ap gen gwo richès ak kantite bon manje lakay yo. Men, moun sòt gaspiye tout lajan yo.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Lè yon moun pa fè lenjistis, lè li gen bon kè, l'ap viv lontan. Tout zafè l' ap mache byen, y'ap respekte l'.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Yon nonm lespri ka pran yon lavil kote ki gen anpil grannèg. L'ap kraze fòs ki t'ap fè yo pa pè anyen an.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Veye bouch ou ak lang ou, ou p'ap nan pwoblèm.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Moun k'ap pase Bondye nan betiz, se moun ki radi, se moun ki awogan. Yo pa gen konsiderasyon pou pesonn.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Parese pa anvi leve ni lou ni lejè. Se sa k'ap touye l' la tou.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Tout lajounen l'ap kalkile sou sa l' ta renmen genyen. Men, moun ki mache dwat yo gen pou bay, y'ap bay san gad dèyè.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Seyè a pa ka sipòte lè mechan yo ap ofri bèt pou touye pou li. Sa pi mal toujou lè yo ofri bèt pou touye ba li avèk lide mechanste dèyè tèt yo.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Temwen k'ap bay manti gen pou l' mouri. Men, yo p'ap koupe pawòl nan bouch moun ki peze sa l'ap di.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Mechan toujou pran pòz radi l'. Men, moun ki mache dwat la konnen sa l'ap fè.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Devan Seyè a pa gen ni moun konnen, ni moun lespri, ni moun ki gen bon konprann.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Moun pare chwal pou y' al fè lagè, men se Seyè a k'ap deside kilès k'ap genyen batay la.
